Вчив Коперника та був ректором у Болоньї: українець, якого замовчували російські історики

Вчив Коперника та був ректором у Болоньї: українець, якого замовчували російські історики
Юрій Дрогобич-Котермак — вчений епохи Відродження, якого називали "українським Нострадамусом"

Радянські історики не любили згадувати про культурну та наукову спадщину України – особливо у тих випадках, коли її здобутки аж ніяк не можна було зв’язати з історією "братського народу". Найбільше у немилість потрапило українське Відродження: епоха, коли в Україні засновувалися школи та академії, а українці викладали у найвідоміших університетах світу та співпрацювали з найвидатнішими вченими Європи.

На такому тлі Московське царство, яке перебувало у добровільній ізоляції від цивілізованого світу, виглядало надто блідо.

У XV столітті, коли у Львові вже з'являлися перші друкарні, новгородський епіскоп Геннадій скаржився, що не може знайти на московії грамотних, щоб висвятити їх у священики – "а вчитися ж ніхто не бажає"

Про це у СРСР (а потім і в сучасній росії) воліли не згадувати. Українські науковці та письменники епохи Ренесансу були практично забуті – настільки, що навіть зараз, через тридцять років після розвалу Радянського Союзу, пересічні українці знають про видатних співвітчизників набагато менше, ніж вартувало б. Одним з таких людей був Юрій Дрогобич-Котермак — ректор двох європейських університетів, медик та астроном, вченості якого дивувалася вся Європа.

Читайте також: Геніальний художник, архітектор і творець малого герба України: чому ім'я харків'янина 50 років намагалися забути

Хлопець з Дрогобича

Юрій Котермак народився приблизно у 1450 році у Дрогобичі, у родині солевара. Родина була не дуже заможною, але хлопчику дали непогану на той час початкову освіту. Місцевий священик навчив його читати і писати, дав основні знання з латини та навіть показав, як вираховувати день Великодня за місячно-сонячним календарем — вищий "пілотаж" тогочасної церковної математики.

Українська марка з портретом Юрія Котермака-Дрогобича
Українська марка з портретом Юрія Котермака-Дрогобича

Окрім латини, кмітливий хлопець досить швидко вивчився італійській мові — від італійських купців, які активно торгували у Дрогобичі. Один з них навіть знайшов Юрію роботу — запропонував стати писарчуком у конторі свого родича, флорентійця Айнольфо Тедальді, яку той тримав у Львові.

Читайте також: Як виглядав Дрогобич сто років тому: унікальні світлини

Робота стала підлітку у нагоді: як раз у цей час помер його батько, і родину очікували важкі часи. У Львові Юрій пропрацював у пана Тедальді кілька років, вивчивши ще дві мови — польську та німецьку, однак далі пов'язувати свою кар'єру з торгівлею не схотів: його приваблювала університетська освіта.

Українці в Ягеллонському університеті

Найближчий університет був розташований у Кракові — славетний Ягеллонський університет, заснований у 1364 році. Навчання в європейських університетах було серед тодішньої української інтелігенції звичайним явищем: протягом XV-XVI століть українські прізвища регулярно фігурують у списках студентів університетів Кракова, Праги, Болоньї, Падуї та Відня. Деякі з "рутенських" (русинських) студіозусів, отримавши ступінь магістра, ставали викладачами у тому ж університеті: наприклад, український математик та астроном Мартін Русин заснував при Ягеллонському університеті кафедру астрономії.

Ягеллонський університет (Краків)
Ягеллонський університет у Кракові

Щоб навчатися у будь-якому європейському університеті, потрібні були лише дві речі – знання латини (оскільки викладання усюди велося латиною) та хоча б якісь гроші на прожиток та оплату навчання. Латину 19-річний Юрій Котермак знав досконало, а от з грошима було гірше. Коли виявилося, що для внесення до списку студентів треба сплатити вступний внесок у 8 краківських грошей (срібних монет, які карбували у той час у Кракові), хлопець зміг запропонувати лише один гріш. На щастя, університетська адміністрація зглянулася над талановитим абітурієнтом і прийняла його до факультету вільних мистецтв.

Так звані "вільні мистецтва" у середньовічних університетах вважалися першим ступенем вищої освіти. Вони включали до себе граматику, діалектику (логіку), риторику, музику, арифметику, геометрію та астрономію.

"Сім вільних мистецтв". Франческо Пезелліно, близько 1450 р.

Юрія Котермака записали у списки студентів як Юрія (або, на латинський манер, Георгіуса) з Дрогобича, і з того часу назва рідного міста стала слугувати йому як прізвище. Почалося класичне студентське життя — напівголодне, але цікаве для тих, хто прагне нових знань. Проштудіювавши всі сім вільних мистецтв (з особливим упором на астрономію на кафедрі, заснованій його земляком Мартином Русином), Юрій за два роки здобув ступінь бакалавра, а ще через рік — магістра. Диплом магістра вільних мистецтв давав право вступати до "вищих" факультетів — теології, медицини та юриспруденції.

Читайте також: Як проходило життя львів'янки у XVII столітті

Юрій міг залишитися у Кракові — Ягеллонський університет мав всі три "вищих" факультети — або ж взагалі вважати свою освіту завершеною і влаштуватися десь при королівській або єпископській канцелярії: чималий кар'єрний стрибок для сина бідного солевара! Але молодому магістру не потрібна була тогочасна "офісна" робота, йому були потрібні знання. І за цими знаннями він вирішив податися аж за сотні миль — до італійської Болоньї.

"Магістр Юрій з Русі"

Болонський університет вважається найстарішим університетом в Європі: він виник ще в XI столітті, коли група болонських юристів заснувала в місті школу права. Згодом тут почали викладати не тільки юриспруденцію: на той час, коли Юрій Дрогобич-Котермак з'явився в Болоньї, університет славився, зокрема, дуже потужним медичним факультетом.

Болонський університет
Болонський університет

Саме медицина і манила Юрія. Однак оскільки грошей у молодого магістра так і не з'явилося, шлях до Італії довелося долати пішки. Пройшовши через тодішні угорські володіння, він дістався Венеції і вже після цього нарешті дійшов до Болоньї. Тут він записався до студентської корпорації "ультрамонтанської нації" (тобто корпорації студентів-неіталійців — тих, хто прибув з-за Альпійських гір).

Читайте також: Топ-7 повсякденних речей, які не мінялися протягом століть

Оскільки італійцям було важкувато вимовляти екзотичну назву "Дрогобич", у Болоньї Юрія почали називати Джорджо да Леополі – "Юрій зі Львова". Сам він зазвичай підписувався латиною як "magister Georgius de Russia" — "магістр Юрій з Русі". Під цим іменем він закінчив медичний факультет, не забуваючи при цьому одночасно займатися своєю улюбленою астрономією. Ще до отримання докторського диплому Юрій починає читати в Болонському університеті лекції з астрономії, причому його наукову кваліфікацію оцінили настільки високо, що поклали йому подвійну платню — 200 лір на рік замість 100.

На дванадцятий рік свого перебування в Італії Юрій Котермак досяг однієї з найвищих посад у європейському науковому світі — його було обрано ректором університету. Ректорів (як, до речі, і викладачів) в Болоньї обирали студенти: кожна з двох корпорацій (італійська та "ультрамонтанська") по черзі щороку призначала вибори. Тож у 1481 році корпорація іноземних студентів зі всієї Європи обрала ректором свого улюбленого професора астрономії — 31-річного українця з Дрогобича.

Український Нострадамус

В епоху Ренесансу астрономію ще не відрізняли від астрології: вважалося, що зірки мають вплив на долі людей і держав. Тому вивчення законів, за якими рухаються небесні світила, одночасно поєднувалися зі спробою передбачити ще й земне майбутнє.

Видатні астрономи часто-густо заробляли на життя складанням гороскопів. Навіть у XVII столітті великий Галілео Галілей намагався влаштуватися придворним астрологом у Флоренції, напророкувавши хворому герцогу Фердінандо Медічі довге і здорове життя (і, що характерно, попав пальцем в небо: герцог помер через тиждень після прогнозу).

Галілео Галілей
Галілео Галілей, великий астроном і астролог-невдаха

У справі занять астрологією Юрій Дрогобич-Котермак не був виключенням серед своїх колег-сучасників. У 1483 році в Римі вийшла його праця "Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXX III currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis artium et medecine doctoris" ("Прогностичне судження на поточний 1483 рік магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини славетного Болонського університету").

Читайте також: Астрологиня попередила про серйозну небезпеку та смерті

Це був астрономічний календар, поєднаний з астрологічними прогнозами політичного життя Європи, і водночас перша відома друкована книга автора-українця, видана за кордоном. У Римі було видано близько ста екземплярів (досить пристойний тираж на той час), але до наших днів дійшло лише два примірники: один зараз зберігається у бібліотеці Ягеллонського університету, інший — в університеті Тюбінгену у Німеччині.

Перша українська книга, надрукована за кордоном
Сторінка з "Прогностичного судження" Юрія Дрогобича, Рим, 1483 рік

Окрім астрологічних штудій книга містила точний прогноз двух майбутніх місячних затемнень та визначені Юрієм Дрогобичем географічні координати міст Європи: зокрема, Вільно (нинішнього Вільнюса), Львова та рідного міста автора — Дрогобича.

Примітно, що українець Дрогобич дуже чітко відрізняє свою батьківщину від Польщі, до якої тоді політично належала Галичина. У "Прогностичному судженні" він пише, що Львов та Дрогобич розташовані "на Русі" (Руссю він називає володіння колишнього галицько-волинського князя Данила), а Краків та Познань — у "королівстві Польському".

Королівський лікар та краківський ректор

У 1487 році 37-річний Юрій Дрогобич повертається до Кракова і стає професором медицини та астрономії Ягеллонського університету. Серед безлічі студентів його лекції, зокрема, відвідував молодий поляк з Торуні на ім’я Миколай Коперник — майбутній великий астроном, який через півстоліття першим висуне теорію геліоцентричної системи, за якою Земля обертається навкруг Сонця.

Миколай Коперник
Миколай Коперник, учень Юрія Дрогобича-Котермака

Передові на той час знання з медицини, отримані у Болоньї та відшліфовані практичним досвідом, дали Дрогобичу можливість одночасно посісти посаду придворного лікаря при польському королі Казимирі Ягеллончику.

Для вченого, який все життя провів у бідності (навіть подвоєна професорська платня у Болоньї сама по собі була невелика), нарешті настала пора фінансової стабільності. Йому надали право отримувати прибуток від церковної парафії у селі Зимна Вода поблизу Львова — стандартний тогочасний метод фінансової підтримки як духовних осіб, так і світських службовців. Крім того, Ягеллонський університет виділив професору Дрогобичу земельну ділянку, на якій той збудував собі будинок.

Юрій Дрогобич-Котермак
"Магістр Юрій Дрогобич з Русі". Невідомий художник, близько 1494 р.

Помер Юрій Дрогобич дуже рано — у віці 44 років. Він був похований у Кракові, а його будинок, згідно з волею покійного, став гуртожитком для його колег — викладачів факультету медицини.

Пам'ятник Юрію Котермаку-Дрогобичу
Пам’ятник Юрію Дрогобичу-Котермаку в Дрогобичі

У 2011 році на фасаді Болонського університету з'явилася меморіальна дошка на честь Дрогобича-Котермака, а в самому місті встановлено пам’ятник українському вченому. Такий же пам'ятник стоїть і у рідному місті "магістра Юрія" — Дрогобичі.

Ілюстрації: wikipedia.org

Актуальне по темі

StolarFund
Благодійний фонд Вадима Столара

Збройним силам України потрібна наша допомога

Допомогти зараз

Нюрнберг 2022

ХАРКІВСЬКИЙ ТРИБУНАЛ

Якщо ви стали свідком путінських злочинів проти мирного населення в Україні— ви теж можете допомогти. Надсилайте факти про воєнні злочини

Розповісти про злочини