Чи були в СРСР представники ЛГБТ+ та як їх карали за кохання

Вченими доведено, що гомосексуальність існує відтоді, відколи живе людський рід. Фіксували випадки гомосексуальності навіть у тварин. Але в СРСР таких людей відправляли до в'язниці та переслідували.

Про це пише видання "О СССР".

Читайте також: Як в СРСР експлуатували людей і чому брехали про реальні зарплати

Жили спокійно, поки не прийшов Сталін

В СРСР жило багато представників ЛГБТ+-спільноти. І який час, після Жовтневої революції, їх ніхто не засуджував за кохання. На території країни навіть створювалися спеціальні заклади, для представників ЛГБТ+.

Але коли до влади прийшов Сталін, гомосексуальність прирівняли до злочину, а людей переслідували та садили за ґрати. Автором відповідного "законопрєкту про заборону кохання" був політичний діяч Генріх Ягода. Саме він запропонував Сталіну відправляти чоловіків до в'язниці за інтимну близькість на строк від трьох до п'яти років. А от якщо інтим відбувався за гроші - сиділи вісім.

Створювали спільноти "донощиків"

Як влада дізнавалася про такі інтимні зв'язки? Дуже просто. Вона створила спільноти на території СРСР, у які "вербували" переважно молодь та змушували їх доносити, якщо бачили виявлення кохання між чоловіком та чоловіком. Цікаво те, що до сексу двох жінок претензій не мали.

Згідно завірювань Ягоди, представники ЛГБТ+ спільноти були агентами "загниваючого Заходу" та несли загрозу для першої соціалістичної держави. Не дивно, що Сталін з цим погодився, і гомосексуальність прирівняли до злочину, а представників цієї орієнтації вважали "нижчими верствами населення".

"Автор листа ідіот"

В Європі та Америці таке переслідування засуджували. Сталіну навіть направили лист, в якому просили зняти заборону на переслудування представників ЛГБТ+. Мовляв, в СРСР живуть мільйони геїв, які можуть принести користь державі.

Однак Сталін відреагував на лист з байдужістю. Написав на полях листа "автор ідіот та дегенерат" та наказав віднести до архіву. Більше той лист ніхто не бачив.

Життєвий бумеранг Ягоди

Як і очікувалося від влади СРСР, гомосексуальність почали приписувати й людям, які стояли владі "кісткою поперек горла". Це робили для того, аби непригодних людей можна було позбутися "по закону". Туди записали і Троцького, бо ж ворог "найкращої у світі партії" не міг бути "нормальним". По цій же статті судили й українського кінорежисера Сергія Параджанова.

Найсмішніше у цій всій ситуації те, що у гомосексуальності звинуватили й Генріха Ягоду. Так! Того самого, який і запропонував відправляти представників ЛГБТ+ до в'язниці. Як то кажуть, бумеранг...

До слова, антигуманний закон на території Росії відмінили вже після розпаду СРСР - у 1993 році. Але суті це не змінило. Там досі не можуть прийняти той факт, що кохання прекрасне у будь якому його виявленні.

Варто зазначити, що в Україні відношення до представників ЛГБТ+-спільноти покращилося. Людей перестали засуджувати, дали свободу вибору. Однак, на жаль, ще не всі згодні прийняти факт гомосексуалізму, а це означає, що від "пострадянського синдрому" вилікувалися не остаточно.

Вся правда про СРСР, яку приховували

• Життя радянських дітей було просякнуте муштрою і казармою. Їх з ранніх років привчали читати пропагандистські книги, ходити строєм під барабан, підкорятися "старшинству" і не ставити зайвих питань.
• Практично в кожної дитини є улюблена іграшка, яка запам'ятовується на все життя. Це може бути улюблена машинка, чи плюшевий ведмедик, або зовсім інша іграшка. У Радянському союзі асортимент іграшок був не надто багатим, проте деякі екземпляри вражали своїм моторошним виглядом.