live
live
Київ
9 /10
USD 28.12
EUR 32.06
Київ
Затори
9 /10
USD 28.12
EUR 32.06

Укриття, оповіщення, тероборона, продукти: чи готовий Київ до вторгнення ворожих військ

Київ
03 грудня 15:02
read-icon ~ 6 хв.
views-icon 1099
views-icon
Читати російською
На Заході Україну лякають вторгненням з Російської Федерації
Укриття, оповіщення, тероборона, продукти: чи готовий Київ до вторгнення ворожих військ

Майже чотири тижні на Заході попереджають про реальну можливість нового широкомасштабного наступу Росії на Україну. Висловився на цю тему і мер Києва Віталій Кличко, заявивши, що потрібен чіткий план дій на випадок екстремальної ситуації, скоординований з нашими союзниками і партнерами.

Видання Новини.LIVE розбиралося, чи готовий Київ до гіпотетичного вторгнення іноземних військ, куди бігти, до кого звертатися в разі небезпеки, скільки людей можуть сховатися в підземних укриттях міста.

Підвали без води для бабусь і сховища для працівників 

Після анексії Криму виявилося, що українські міста не готові до збройного конфлікту. Система цивільної оборони розвалена, запасів немає, сховища занедбані або використовуються не за призначенням. Про це повідомляв нині покійний голова КМДА Володимир Бондаренко, який зайняв цей пост відразу після подій на Майдані в лютому 2014 року.

Віталій Кличко, ставши мером, теж перевірив стан кількох сховищ і укриттів цивільного захисту в столиці, заявивши, що вони в задовільному стані, хоча деякі об'єкти використовувалися не за призначенням.

Зараз, за даними Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації, їх звільнили від складів і мотлоху. І цього року департамент презентував інтерактивну карту "Укриття населення м. Києва", де відзначено близько 4000 об'єктів подвійного призначення, які можуть бути використані для захисту населення.

"Це підвали, напівпідвали житлових будівель, цокольні поверхи, підземні станції метро, підземні паркінги та переходи. Ми постійно перевіряємо ці об'єкти: якісь укриття виключаємо зі списку, якщо підвали та інші сховища не підходять для захисту населення, якісь додаємо. Фонд таких підвалів - понад 10 тисяч, але, виходячи з технічних характеристик, підійдуть не всі, тому що там знаходяться бойлерні та котельні. І ми не можемо запустити туди людей для захисту", - каже Новини.LIVE директор департаменту Роман Ткачук.

Велика частина об'єктів подвійного призначення, за словами Ткачука, не призначені для перебування там людей більше трьох годин.

"Вони призначені для захисту населення від таких елементів ураження, як обстріли, бомбардування. Далі у разі розвитку надзвичайної ситуації проводитиметься евакуація населення. Там немає їжі і води, в підвалах максимум світло, лавочки. щоб пересидіти бабусям, відро. Але жити там не можна", - каже Ткачук.

На сайті КМДА є окремо опублікований список сховищ. 

Крім того, в столиці ще є 514 категорованих сховищ для працівників максимально працюючої зміни, які трудяться в особливий період. 

"Такі сховища знаходяться в лікарнях, на холодокомбінатах, на заводах "Антонова", "Радар"," Артема", які виробляють продукцію для захисту населення. Вони працюють, хоча чисельність цих підприємств вже в п'ять-вісім разів менша, ніж при розквіті СРСР. Такі сховища забезпечені ємностями з водою", - розповідає Ткачук.

На Лівому березі небезпечніше

Якщо уважно подивитися на інтерактивну карту або подивитися список сховищ, видно, що в більшості районів на правому березі більше рятівних місць при "особливих" ситуаціях. Там у багатьох старих будівлях і хрущовках є справжні сховища, обладнані при СРСР, який був готовий до ядерної війни, і там розташовані підземні станції метро.

У метро, за словами заступника начальника метрополітену Наталії Макогон, можуть розміститися до 200 тисяч осіб, але не в спеціальних укриттях, а на платформах станцій.

Позняки

"При особливій необхідності можуть бути використані тунелі. Фонтанчики з питною водою, які зараз закриті, розміщені прямо на станціях. Всі станції оснащені пунктами надання першої медичної допомоги", - каже Макогон. У підземці люди можуть перебувати до 48 годин.

Найбільш вразливими можуть виявитися жителі лівого берега столиці. Там всі станції наземні і не призначені для укриття людей. А такі мікрорайони, як Русанівка і Березняки, і зовсім побудовані на намивних пісках. Зокрема, на Русанівці, яка знаходиться в центрі Лівобережжя, всього шість будинків обладнані підвалами.  

За словами Романа Ткачука, у разі надзвичайної ситуації ці кияни можуть сховатися в підземних переходах або підземних паркінгах, якщо такі є.

У той же час при деяких видах хімічної небезпеки легше рятуватися якраз жителям Лівобережжя, де розташована більшість висоток.

"Якщо відбуваються аварії на хімічно небезпечному підприємстві, - а у нас в місті таких 18, наприклад викид аміаку, тоді потрібно евакуювати людей з верхніх поверхів, так як аміак піднімається вгору. Якщо викид хлору, який "важкий" і опускається вниз, ні в якому разі не можна спускати людей в підвал, а піднімати на дах будинку, звідки евакуювати", - каже Ткачук.

Непорушний запас

Запасів продуктів у сховищах немає, як підкреслили в Департаменті муніципальної безпеки КМДА, оскільки влада економить бюджетні кошти на їх зберіганні. Як запевняє нас Роман Ткачук, в кожному районі є управління торгівлі, в яких на випадок НС розроблений механізм забезпечення.

"У разі надзвичайної ситуації управління підключають підприємців, які займають торгівлею продуктами. Вони і будуть забезпечувати такі місця, де знаходяться люди", - пояснює нам Ткачук.

Крім того, за його словами, в столиці є свій резервний міський фонд, де зберігається недоторканний запас на випадок НС. Нас запевнили, що там є все необхідне, але подробиці не розповіли, оскільки ця інформація "має дані з обмеженим доступом".

"Інформація про обсяги та порядок використання недоторканних запасів регламентується низкою законів України, постанов і наказів і положень Міноборони", – кажуть у Департаменті муніципальної безпеки КМДА.

 Слухати сирени і бігти

При СРСР всю важливу інформацію, яка потребувала швидкого поширення, оголошували по радіо. У кожному будинку, на вулицях і на роботі були радіоточки. Правда, траплялися і казуси. Старожили Києва ще пам'ятають, як на початку 80-х проводилися навчання з цивільної оборони, і було оголошено про прорив греблі Київської ГЕС. По якомусь непорозумінню радіопереговори під час навчань потрапили в радіомережу. І у людей просто почалася паніка після слів, що частина столиці може опинитися під водою. Але зараз таке навряд чи станеться. Радіоточок майже не залишилося.

Але система оповіщення населення існує, її обслуговує "Укртелеком".

"Система має на увазі подачу звукового сигналу ЦО. Це сирена: "Увага всім!" і переривчасті гудки. Після цього диктор начитує текст про те, що сталося і що робити людям. Потім передача інформації по всіх каналах зв'язку - телевізор, радіо, інтернет, мобільні телефони та гучномовці на вулиці. Якщо пропав зв'язок або електрика – звук сирени точно можна почути. І далі діяти, згідно з інструкцією - бігти в метро, укриття, але в будівлі точно залишатися не можна, особливо, при бомбардуванні. Але в такому випадку рішення приймають військові", - каже Ткачук.

New-ДНД і нерегулярні війська

У разі діяльності ворожих ДРГ та незаконних воєнізованих формувань у Києві до захисту міста будуть залучені батальйони 112 бригади територіальної оборони міста, які діятимуть під керівництвом військових, а також районні громадські формування, у тому числі "Муніципальна варта", які проводитимуть спільні заходи з Нацгвардією та Нацполіцією. Також до ліквідації будь-яких надзвичайних ситуацій залучатимуться Комунальні підприємства "Муніципальна охорона" та КАРС, підпорядковані Департаменту.

"У кожному районі Києва є свій батальйон територіальної оборони. Туди можна записатися в резервісти через військкомати, укласти контракт резервіста. Зараз вони дуже активно формуються. За законом чисельність бригади ТО на Київ має становити 4600 осіб, і ми наближаємося до цієї цифри", - розповідає нам заступник директора Департаменту Олег Куявський.

За його словами, для батальйонів щотижня проводять теоретичні навчання, а раз на місяць - вогневу підготовку на базі однієї з військових частин під Києвом.

"До нас приходять навіть з дружинами. Ніяких обмежень по військовій підготовці, щоб потрапити в тероборону, немає. Ці батальйони забезпечують охорону адмінбудівель організацій, що забезпечують життєдіяльність міста, охорону вантажів. Сприяють правоохоронним органам. Це нерегулярні війська, хоча не обов'язково мати військовий квиток для участі в бригаді", - розповідає Куявський.

КГГА учения

Нагадаємо, в березні мер Києва Віталій Кличко, його заступники та голови районів столиці взяли участь у військових навчаннях у навчальному центрі "Десна". Сам Кличко та інші чиновники стріляли, кидали гранати, лягали під танк.

Громадські формування, які активно себе показали під час активної фази подій на Майдані восени-взимку 2013-2014 року, коли місцеві жителі збиралися і охороняли від "тітушок" свої будинки, існують і зараз. Правда, на відміну від 2014-го, зараз вони діють під контролем поліції, майже як добровільні народні дружини за радянських часів.

"Члени громадських формувань проходять підготовку в поліції та інструктаж. Їм видається посвідчення. Але люди з кримінальним минулим, що пройшли по базах правоохоронних органів, порушники КПК не можуть бути допущені в ці формування. Але при цьому для вступу в них немає обмежень за віком і здоров'ям. Ці формування підпорядковуються штабу формування - Нацполіції та КМДА", - пояснює Куявський.

author
Авторка публікації
Ірина Касьянова
У журналістиці з 1995 року. Працювала в газетах "Вісті", "Сегодня", "Газета по-киевски", "Вечірні вісті", тижневику "2000", на сайтах "Великий Київ", "Обозреватель". Спеціалізація - влада, київська політика, проблеми столиці.
Поділитись публікацією
Більше оперативних новин шукайте в