У Києві законсервували Гостиний двір: що буде на місці пам'ятки?

Нещодавно “ожив” закинутий Гостиний Двір на Контрактовій площі. Символ української корупції та недбальства затягнули будівельною сіткою. І це перші наявні зміни за останні дев’ять років! Техніка та будівельники біля пам’ятки національного значення з’явилися після того, як її передали до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики.

У народі кажуть, що хороший двір може бути лише у хорошого пана і люди починають сподіватися на вдалий результат “Великого будівництва” й “Великої реставрації”. 

Що пережила найвідоміша закинута історична будівля країни у період політичних сутичок та свого “застою” і яке майбутнє її чекає, читайте у матеріалі Новини.LIVE.

Янукович, Азаров, Кличко, : що стоїть за прізвищами 

Великий бізнес вирішив привласнити Гостиний Двір у 2011 році. Саме  тоді уряд Миколи Азарова викреслив будівлю зі списку історичних об’єктів, що охороняються державою. 

Вслід за цим рішенням Київрада віддає двір під реконструкцію будівельно-виробничому підприємству “Укрреставрація”. Воно тоді належало главі Державного управління справами при президентові Андрію Кравцю. Він же відомий як “завгосп” Віктора Януковича.

Гостиний двір мав перетворитися в ТРЦ - магазини, бутики, розваги. І все нічого, якби бізнес не виявив бажання добудувати мансардний поверх. Тоді громадськість вийшла на акції протесту, але мітинги нічим не допомогли, хоча скандал був національного масштабу. 

Президент-утікач Віктор Янукович підписав указ і 3 серпня 2012 року будівлю вивели з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Через місяць Київрада віддала землю під спорудою в оренду на 5 років.

Та боротьба на цьому не закінчилася. У 2013 році тодішній глава КМДА Олександр Попов вирішив реставрувати Гостиний двір, якому дають статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Крапку на цьому ставить пожежа, яка сталася в ніч з 8 на 9 лютого 2013 року. Тоді точилися розмови, що це була реакція бізнесу, який не хотів відступати. І він переміг - культурні установи виселяють.

А далі Євромайдан, і забудовники зрозуміли - Гостиний добудований не буде. У лютому 2014 року будь-які роботи зупинилися назавжди. Суд визнав рішення уряду Азарова недійсним, але тільки у 2018 році споруду остаточно повернули у держвласність. 

З того часу будівля “прикрашає” Контрактову площу без даху та вікон, фасад обсипається, а територія перетворилася у звалище будівельного сміття. Мер Києва Віталій Кличко у 2018році  загорівся ідеєю повернути пам’ятку на баланс міста і обіцяв почати негайну реставрацію. До 2021 року обіцянки мера не змінювалися, вигляд споруди, на жаль, теж. 

“Місто ж готове здійснити реконструкцію Гостиного двору, створити в ньому громадський простір, музей Києва, розмістити інші експозиції, які вже були обговорені з громадськістю, з Києво-Могилянською академією”, - писав Кличко. 

Боротися з мером за пам’ятку почав міністр культури Олександр Ткаченко. Бо обіцянки Кличка одне, а по факту Фонд держмайна так і не уклав з містом охоронний договір на Гостиний двір. Відсутність необхідних документів і давала можливість меру лише говорити про плани реставрації, а в цей час будівля розсипалася на очах киян. 

У лютому 2021 року Кличко звертається до уряду з проханням передати Гостиний двір громаді столиці для створення музею. З аналогічним проханням звертається до Кабміну і міністр Ткаченко. Розуміючи, що обіцянками тут не переможеш, Кличко згадав, що треба було укладати договори.  

У березні він подає позов в Окружний адміністративний суд Києва до Фонду держмайна щодо охоронного договору на будівлю. Уряд тим часом відносить Гостиний двір до пам’ятки національного значення, а у червні його передають до сфери управління Мінкульту. 

В мерії запевняють, що робили все необхідне і відступати не збираються - контролюватимуть дії міністерства. Про це для “Новини LIVE” ексклюзивно розповів голова комісії з проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради Володимир Прокопів. 

“Зараз у міста є дуже багато питань до того, у якому стані знаходяться Гостиний двір. Ряд фахівців кажуть, що він може не пережити якусь із найближчих зим і зруйнуватися. Чи достатньо ми зробили? Якщо у законному полі, то, мабуть, так...Місто не буде байдужим у жодному випадку і ми не можемо дозволити собі зайняти позицію “ми хотіли, нам не дали”, - сказав Прокопів. 

Він додав, що місцева влада контролюватиме Мінкульт і буде цікавитися яким чином і у які терміни відбуватиметься відновлення пам’ятки. Прокопів підготував відповідний запит на міністерство. 

А тим часом Ткаченко часу не гає і будівля змінюється на очах. Поки, звісно, ніяких результатів, лише підготовчі роботи. Але це вже так багато, адже будівельників на своїй території столичний Колізей не бачив майже десятиліття.

“Заведення державної охорони – перший крок для того, щоб розпочати в Гостиному дворі термінові протиаварійні роботи, допоки з урахуванням думки фахівців, суспільства, не буде затверджено концепцію розвитку Гостиного двору та прораховано проектно-кошторисну документацію”, - прозвітував міністр Ткаченко. 

Тепер часті гості Контрактової площі - робітники зі спецтехнікою. Працювати в Гостинному дворі почали з 13 вересня - стіни затягували будівельною сіткою. Попри те, що хочеться побачити швидкий результат, роботи ведуть спокійно та не поспішаючи. 

“Кіпішу немає”, - кажуть очевидці. 

Проте, нашвидкоруч роблять ремонти лише ліниві і жадібні господарі, які готуються до весілля, або політики, які готуються до виборів.  Гостиний  двір від таких втомився. 

Кияни ж, які коментували початок робіт на об’єкті, згадали народну приказку - у хорошого пана і двір хороший. Тому на Мінкульт в обличчі Ткаченка покладають надії, щоб столичний Колізей не лише перезимував без втрат, а і розквіт хоча б у найближчі роки. 

І ми віримо, що символ історичного Подолу буде відновлено! 

Історія Гостиного двору 

Гостиний Двір звели на початку ХІХ століття - це був перший торговий комплекс в Україні для заїжджих купців на подільські ярмарки. Автором проєкту торгової споруди став відомий архітектор із Санкт-Петербурга Луїджі Руска. 

Проте,  після Великої пожежі на Подолі у 1811-му роботи зупинили через брак коштів і від первинного задуму мало що залишилося. Тоді за реконструкцію торговельного будинку  взявся головний архітектор Києва Андрій Меленський. 

Не щастило двору і пізніше, адже частини монументальної споруди перебудовували власники торгових крамниць. До Другої Світової Війни там розміщувалися магазини, а після - склади.

Відновити двір вирішили у 1970-ті роки, якраз наближалась важлива дата - 1500-річчя Києва. Проводилися дослідження і у 1983 році прийнято рішення знести стару будівлю і будувати нову, згідно з початковим проєктом  Луїджі Руски. Автором проєкту відбудови пам'ятки стала українська архітектора Валентина Шевченко.

Після відбудови у Гостиному Дворі розмістилися різні установи культури та відпочинку: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені Володимира Заболотного, інститут “Укрреставрація”, бари, магазини та кафе. У величезному дворі будинку, схожому на римський Колізей збиралася молодь, діячі культури та мистецтва. Але улюблене місце творчих людей існувало недовго, бо корупція дозволила бізнесу зазіхнути на київський Колізей.