Міст Є. Бош: як міст Патона опинився на місці Мосту метро в Києві. Фото

На довоєнних фото Києва можна побачити величезний підвісний міст через Дніпро на місці сучасного мосту метро. Це міст імені Євгенії Бош і його залишки досі можна бачити під поверхнею води.

Цікаву і повну збігів історію мосту ім. Є. Бош розповість Новини.LIVE.

Читайте також: Як маленький Водогін поїв весь Київ

Міст імені Бош був відкритий в 1925 році, але його історія почалася в 1853-му, коли на його місці через Дніпро перекинули Миколаївський підвісний міст - один з найбільших мостів в тодішній Європі. Він починався на рівні Аскольдової могили і йшов у бік лівого берега в тому ж місці, що і сучасний міст метро (різниця буквально в кілька метрів).

Миколаївський міст наприкінці ХІХ століття. Зображення з Бібліотеки Конгресу США

Міст був велетенським, довжиною в 776 метрів і шириною в 16. Мав шість прольотів, один з яких піднімався для пропуску кораблів зусиллями всього лише чотирьох осіб. Всі залізні частини мосту-велетня кувалися в Англії, доставлялися морем до Одеси, а звідти - на волах до Києва.

Названий ім'ям імператора Миколи, при якому був побудований, міст був гордістю міста майже 70 років. Але в 1920 році, під час радянсько-польської війни, відступаючі поляки підірвали його і залишилися лише опори.

З приходом радянської влади було вирішено відновити переправу і на опорах Миколаївського в 1925 році звели новий міст.

Його спроектував інженер Євген Патон - той самий, який в майбутньому спроєктує ще один Київський міст через Дніпро - південніше і який назвуть його ім'ям.

Новий міст назвали ім'ям революціонерки Євгенії Бош, яка займала високі посади серед керівництва радянської України.

Міст імені Євгенії Бош у 1920-х роках. Виразно відрізняються старі опори Миколаївського мосту

Він був вже не ланцюговий, а балковий, тож візуально помітно відрізнявся. Кількість прольотів, довжина, ширина і місце розташування залишилися колишніми.

Як вже говорилося, історія мосту ім. Є. Бош сповнена збігів і якщо повторення характеристик Миколаївського можна пояснити тим, що такі вже зарекомендували себе в цьому місці, то доля моста непередбачувано повторила трагічний кінець предщественника.

Під час Другої світової війни, в 1941 році, відступали від німецьких окупантів радянські війська підірвали міст. 

Міст імені Євгенії Бош в 1941 році. Фотограф Йоханнес Хеле

Втім, загарбників знищення мосту зупинило не на довго - вони навели понтонну переправу, якою продуктивно користувалися.

Так Закінчилася 16-річна історія моста. Після нього постійної переправи тут не було довгих 14 років і весь цей час кияни користувалися розташованим південніше мостом імені Патона - інженера, який спроектував міст імені Бош.

Тільки в 1965 році на місці підірваної переправи побудували міст метро - унікальний того часу, але нічим не нагадував попередників.

Початок будівництва мосту метро. На фото видно визирає з води опора Миколаївського і моста імені Бош

Цікаві факти

Рік "народження" моста імені Бош збігається з роком смерті революціонерки. Євгенія Бош застрелилася за кілька місяців до відкриття переправи імені її.

З сучасного мосту імені Патона проглядається місце де був міст імені Євгенії Бош, який теж, фактично, міст Патона.

Інші історії про Київ

• Метро "Дніпро": як даремна станція дала життя всій підземці.
• Річка Хрещатик: як виглядав би сучасний Київ з нею.
• Метро "Нивки": дивна історія станції втрачених речей.
• Як змінилася Троєщина за 40 років.
• У мережі показали, як раніше виглядала легендарна річка Либідь.