Як "барліг" у спальному районі перетворився на народну майстерню

Як барліг у спальному районі перетворився на народну майстерню

Ми вирушили у район Академмістечка в Києві та познайомились з автомеханіками, які заснували народну майстерню з ремонту автомобілів. Вони розповіли, чому відмовились від роботи на великій СТО та перетворили звичайний гараж на атмосферне місце для тих, хто любить машини. 

Від гаража до народної майстерні

"Так склалося, що автомобілі завжди були моїм захопленням. І ким би не працював, завжди все так чи інакше пов’язувало мене з машинами. За свій вік я перепробував багато професій: був страховим агентом, далекобійником, очолював автосервіс, навіть був патрульним та згодом керуючим поліцейським автомобільним господарством. А невелика майстерня в гаражі — "барліг", як ми її називали з друзями, лишалася моєю віддушиною та місцем сили, — розповідає Артем Удовиченко. — Потім у якийсь момент зрозумів, що хочу нарешті займатися тим, до чого лежить душа. Так хобі стало моєю роботою".

Читайте також:

Артем каже, що в майстерні немає випадкових людей, та додає: "Ми займаємось улюбленою справою і кайфуємо від того, що робимо. Це стиль життя". У приміщеннях багато цікавих артефактів з історіями — свідчення минулих робіт, замовлень та пригод товаришів. Наприклад, на стінах висять поліцейський жетон, жилет та ліхтарики, рятівний круг та ринда з яхти, дивні номерні знаки з Німеччини та маска із Амстердама, привезені з далекобійної каденції, навіть більярдний кий у чохлі, який знайшли у багажнику посіченої кулями автівки.

Народна майстерня

"У кожному гаражному кооперативі є умільці, які можуть зробити ремонт авто. Але вони не дуже згуртовані, їх робота не має структури й стандартів. Такий собі дідівський "постсовок" з непередбачуваним результатом. І, звичайно, в місті є великі салони та автосервіси, де автомобілісту доведеться витратити кругленьку суму навіть за незначний ремонт. Дивлячись на це все, в мене з хлопцями виникла ідея народної майстерні: зібрати разом справжніх профі, які горять своєю справою, та налагодити роботу, яка буде якісною та оперативною, нічим не поступатиметься СТО. Проте з більш демократичними цінами, адже нам більше не треба платити величезні кошти, як раніше, коли ми орендували потужності автосервіса. Головне — добра комплектація майстерні й ті, хто в ній працюють", — розповів Артем Удовиченко.

"Не кожен великий автосервіс може бути показником якісної роботи. Формат невеликої майстерні не менш перспективний за умови правильного підходу. Головне, щоб праця в ній була до душі", — каже співзасновник майстерні Андрій Камбур.

Взагалі, майстерня — це душевне місце, де до кожного індивідуальний підхід. На великій СТО не буде такої атмосфери, яка є тут. Ми не прагнемо гонитви за мільйонами та конвеєрним потоком, а просто добре робимо свою роботу та маємо свою аудиторію. Звичайно, в наших планах є розширення — відкрити через рік-два ще кілька майстерень, але це не самоціль", — додає Артем.

Як і чим працюють майстри

Артем з товаришами власноруч облаштовував приміщення для майстерні. У будівельних роботах йому допомагали мережеві відбійний молоток, перфоратор та болгарка, шліфмашинка, полірувальна машина та лазерний рівень. Під час ремонту автівок механіки користуються ручним інструментом, наборами ключів та головок, а нещодавно отримали змогу оцінити акумуляторну лінійку.

"Дуже не люблю, коли стоїть робота. Тому було приємно, що в день, коли я відвіз на сервіс відбійник, мені тимчасово видали інший, яким я з хлопцями міг працювати, поки мій інструмент обслуговують", — пригадує Артем.

Олексій Молчанов працює з автомобілями більше десяти років. Він розповів нам, що нещодавно пізно ввечері у майстерні вимкнули електрику. У товаришів було важливе замовлення, тому просто кинути все та піти додому вони не могли. Врятувала ситуацію акумуляторна техніка.

Народна майстерня

"Ми ввімкнули ліхтарики, під’єднали батареї до інструментів і продовжили працювати. Того вечора використовували акумуляторні гайковерт, викрутку та болгарку. За три години розібрали весь підкапотний простір та підготували авто до зварювальних робіт", — згадує Олексій.

Майстер каже, що разом з колегами оцінив компактну акумуляторну болгарку. "Зараз вирізаю поржавілий шматок ланжерона на BMW. Це дуже зручно, адже немає дротів, які плутаються під ногами, подовжувачів. Можна дістатися у якесь важкодоступне місце. Зачищав нею кузов машини і лишився задоволений. Акумулятора вистачило надовго — тримав заряд три дні", — каже Олексій.

Його колега Андрій Камбур зазначає: "Інструменти на акумуляторах додають оперативності майстру, адже дрібні задачі можна виконати максимально швидко. Для професіонала інструмент — це головний помічник. Тому він має бути ефективним і універсальним". "Можна багато не говорити, а зазначити найголовніше — з акумуляторною технікою працювати стало зручніше та простіше", — підтверджує наймолодший учасник майстерні Валентин Фастовець.

"Хоча я не будівельник, але добре знайомий з інструментом. Та навіть для мене стало відкриттям, що болгарка може вміститися на долоні, наче гаджет", — додає Артем.

Акумуляторний шуруповерт та дриль допомогли майстрам облаштувати новий простір та відремонтувати авто. "Ми обшивали "вагонкою" стіни на другому поверсі за допомогою акумуляторного шуруповерта. А дриль став у нагоді, коли я робив підніжку для Land Cruiser. Стара просто відвалилася, тому я з нуля виготовив нову. І встановив її на кріплення, для яких і свердлив отвори. Метал був дуже товстим і, здавалося б, потребував свердлильного верстата. Проте акумуляторний дриль, хоча це й було для нього нелегке завдання, у підсумку впорався", — розповів Олексій Молчанов.

Поміж звичайних ремонтів авто у практиці команди трапляються й більш нестандартні проекти. Особлива гордість майстрів — Fiat Tipo 1991 року, перетворений на шоу-кар.

"Це машина з історіями, які почалися, щойно я її купив. Наприклад, в перший день приїхав на авто додому та поставив його на парковці під будинком, зайшов до квартири. Через пару хвилин чую, наче повітряна тривога гуде на вулиці, дивлюся у вікно — люди розбігаються. Не можу зрозуміти, що сталось. Потім до мене дійшло, що то не сирени, а я пульт управління повітряним сигналом у сумці притис. І машина на весь двір горланить. Отаке було перше знайомство! — сміється Артем. — Зараз Fiat — наша гордість, ми його перебрали повністю, авто на ходу. На різні шоу його возимо, виставки техніки."

"Ми прагнемо робити якісний ремонт, адже дуже любимо автомобілі та нашу справу. Без любові і пристрасті нічого б не виходило", — наприкінці розмови підсумовує Олексій. І з цим важко не погодитись, бо в руках майстра, який отримує задоволення від своєї справи, інструмент ніби перетворюється із простого робочого засобу на ключ до втілення великих мрій та життєвих цілей.