Наступна станція "Паляниця": у Києві триває битва за нові назви для станцій метро, а з нещодавнім голосуванням згодні не всі

У вівторок, 10 травня у КП "Київський метрополітен" оголосили результати онлайн-голосування киян за перейменування п'яти станцій метро, зокрема тепер замість "Героїв Дніпра" з'явиться зупинка "Героїв України", а "Берестейську" замінить "Бучанська". В часи війни підземка стала для киян новим домом, адже вона рятувала людей від вибухів, працівники роздавали людям їжу, а дітям показували мультфільми.  Тож, оголошене голосування за перейменування станцій підземки викликало жваву активність киян. Втім не всі задоволенні результатами онлайн-голосування, бо і варіантів запропонували аж 19 тисяч! 

Новини. Live розібралися, що ж не так з перейменуванням станцій столичної підземки. 

Читайте також: У метро тепер можна курити й навіть спокійно заснути: розповідь журналістки про життя у київській підземці.

Підземка перейменувань

Зараз у столичній підземці 52 робочі станції, а ще дві будуються у напрямку Виноградара. Більшість з них перейменували у першій хвилі декомунізації, ще на початку 1990-х років. Втім, кияни часто зауважували, що не вистачає столичній підземці назв присвячених суто українським діячам. Тому дискусії точилися десятиліттями.

Останнє перейменування в метро Києва відбулося у 2018 році. Тоді "Петрівку" (на честь назви Подолу у 20-30-х роках. -Ред.) переназвали на честь давньої річки Почайни. Майже всі сприйняли перейменування позитивно, особливо в контексті ревіталізації давньої річки та створення однойменного парку. 

Після вторгнення росії, у столиці знову заговорили про доцільність перейменування окремих станцій метро. Навіщо нам "Мінська", якщо з території Білорусі запускають ракети по Україні? Навіщо нам "Площа Льва Толстого", як не вшанована пам'ять Євгена Чикаленка? Де станції на честь Степана Бандери, Героїв Маріуполя і так далі. Обговорення загострилося після того, як світ дізнався, який жахливий злочин скоїли орки в Бучі, Ірпені, Ворзелі та інших населених пунктах Київщини. 

Восьмого квітня, начальник КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський звернувся до міського голови з ініціативою перейменування п'яти станцій підземки - "Мінської", "Дружби народів", "Берестейської", "Героїв Дніпра" та "Площі Льва Толстого". 

"Наші люди укриваються на “Дружби народів”, поки ця так звана “дружба народів” вбиває їх земляків, сусідів, родичів та нищить нашу країну. Такого не може бути", - зазначив тоді Брагінський. 

Згодом у місті оголосили онлайн-голосування за пропозиції нових назв, Голосування завершилося першого травня, а у вівторок, 10 травня оголосили ймовірні назви станцій.  У голосуванні взяло участь всього 170 646 киян, тобто 2 % від всього населення міста. 

Які назви обрали учасники голосування:

• Станція "Берестейська" – "Бучанська";
• станція  "Площа Льва Толстого" – "Василя Стуса";
• станція "Героїв Дніпра" – "Героїв України";
• станція "Мінська" – "Варшавська"; ️
• станція  "Дружби народів" – "Ботанічна". 

Тепер, їх назви має обговорити та затвердити Київрада. Та серед містян та  експертів уже "йдуть бої" за можливе перейменування. Оскільки невелика кількість киян взяла участь у голосуванні, а публічних обговорень взагалі не було. 

Як бачимо, в онлайн голосуванні жодна пропозиція по назві не набрала понад 50% голосів, а це означає, що спільної думки у людей поки що немає. До того ж існує значна кількість  прихильників збереження чинних назв, з якими теж треба обговорювати нові назви,

Голос народу - станція "Борщ" та "Паляниця"

Війна війною, а гумор та креатив - це неодмінні риси нашого народу. І якби люди голосували у форматі референдуму, то не виключено, що у нас би з'явилися станції "Паляниця" та "Байрактарівська". 

Пропозицій була сила-силенна. Нові найменування для підземки запропонували майже 19 тисяч людей. Уявіть собі, якби пропозиції збирали майже рік - заявок було б сотні тисяч! 

У КМДА розповіли, що серед пропозицій зустрічалися екзотичні варіанти.

"Для "Мінської" пропонували назви "Борщ", "Реактивні гуси" і "Тракторна". Станцію "Героїв Дніпра" деякі учасники опитування бачили як станцію "Імені Магістра Йоди" або "Пухнастих котиків". "Берестейську" пропонували перейменувати в "Паляницю", а "Дружби народів" у "Байрактарську" або "Чорнобаївську". Серед варіантів для "Героїв Дніпра" була "Червона калина", - зазначили в міській адміністрації. 

Залишається тільки здогадуватися, які пропозиції надавали кияни, оскільки були й такі, які містили нецензурну лайку. Про них в метрополітені воліють не розповідати. 

А що ж  не так ? 

Голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селік різко розкритикував результати онлайн-голосування, оскільки, за його переконанням, назви станцій метро - це рішення на десятиліття, вони допомагають орієнтуватися у місті та визначають назви районів. Експерт звернув увагу на чисельні логічні помилки при виборі нових назв. Наприклад, з "Бучанської" до Бучі не доїхати, а "Станція Василя Стуса" знаходиться в центрі міста, а сама вулиця на Святошині. 

Те саме стосується й інших станцій. 

"Раніше і з "Мінською" була плутанина, бо Мінський масив був за 3 кілометри від станції, а проспект у п'яти. Тепер буде ще гірше, бо Варшавський житловий масив будують в 6 кілометрах. Логічніше так назвати одну з двох станцій нового Метро на Виноградар. Крім того - всі нинішні «міські» станції Харківська, Одеська, Чернігівська, Житомирська, Васильківська - прив’язані до напрямків доріг. А з Оболонського проспекту на Варшаву треба робити великий гак". - обурюється Селік. 

Зазначимо, що експерт радить перейменувати й станцію "Тараса Шевченка", оскільки, на його думку, він немає ніякого відношення до Подолу, а сама назва пов'язана з ідеологією СРСР, за якою назви на честь Шевченка давали всьому підряд. 

В коментарях під дописом Віталія Селіка розгорнулася ціла дискусія стосовно голосування за переназивання столичних станцій метро. Історики наполягають, що в першу чергу  має бути прив'язка до історичних назв тієї чи іншої місцевості (топонімів - Ред.). Наприклад станції "Дорогожичі". "Сирець", "Оболонь" і так далі фактично відповідають історичним назвам місцевостей. 

Історик, Голова Центру досліджень політичних цінностей, голова Мистецького Об'єднання "Остання барикада" Олександр Доній вважає, що станцію "Льва Толстого" варто назвати "Бесарабка".

"Варто в першу чергу, зберігати місцеву топоніміку. Ті, хто голосують в інтернеті поважають діячів культури й боротьби за Незалежність(що само по собі чудово), тому і голосують за ці назви.Але вони не знають місцевої топоніміки.Яка є унікальною. Назвати ім'ям діячів культури й політики можна будь-яку нову станцію метро. А Бесарабки як району більш ніде нема. Як нема Нивок, Святошина, Лук'янівки, Шулявки, Сирця тощо. Добре, що хоч ці станції метро є", - зазначив Доній. 

Втім, не всі кияни виступають за перейменування станцій і відкрито про це пишуть у соцмережах.

Жителька Святошинського району Марія Володимирова вважає, що переназвати станції треба після нашої Перемоги. 

"Невідомо, які ще героїчні сторінки нас чекають, війна ще не закінчилася, а витрачати гроші на демонтаж старих та встановлення нових табличок не варто, оскільки люди зараз недоїдають - треба все віддавати на армію, після Перемоги все перейменуємо!", - заявила Марія.

А молодше покоління вважає інакше. Так, журналістка Антоніна Карташева вважає, що влада мала б давно мала задуматися над новими назвами, оскільки в нас вже давно є нові герої. 

"Давно пора - це якщо коротко. Слово декомунізація я чула ще з дитинства і чую досі. А мала б вже забути. Нова історія пишеться сьогодні на крові рідних земляків. Тому ніякої дружби народів і Льва Толстого, у нас є Стус і сотні крутих людей", - вважає Антоніна. 

Автор тексту, як історик за фахом. також вважає доцільним використовувати саме топонімічний принцип найменування станцій, не тільки підземки, а й зупинок усіх видів громадського транспорту. Оскільки збереження або повернення історичних назв - одне з основних завдань для розбудови правильної політики національної пам'яті. 

Інший важливий момент - це публічні обговорення та консультації з експертами. Дійсно, без врахування позицій істориків, урбаністів, спеціалістів з Генплану Києва, а також діячів культури поспішні рішення ухвалювати в будь-якому разі не можна. Оскільки у місті проживають мільйони людей, тож голосування має проходити у форматі, схожому до референдуму, щоби могли висловитися якомога більше людей. Звісно, вони мають бути повнолітніми. 

Як бачимо, битва за перейменування станції підземки в Києві ще не завершилася і містян очікує довгий шлях до кінцевого рішення.  А в такій справі спішити не варто, бо ми не комуністи й не рашисти. Треба думати, обговорювати та розуміти наслідки будь-якого рішення.