28 вересня в історії Києва: ювілей оперного театру і день народження легендарної балерини

28 вересня 2021 10:50

оновлено: 12:20

Ярослава Борзова

Редактор новин

Поділитися

Ярослава Борзова

Редактор новин

28 вересня в Києві відзначається багатьма видатними подіями. Деякі з них стали ключовими в культурному житті столиці та подальшому її розвитку.

Про це повідомляють Новини.LIVE посилаючись на Історичні дані.

Читайте також:

Читайте також: Вранці туман, а вдень сонце: погода в Києві на 28 вересня

Відкриття нової будівлі Київського міського театру

28 вересня 1901 року відбулося відкриття нової будівлі Київського міського театру - нинішньої Національної опери України. Архітектор проекту-академік архітектури Віктор Шретер, керував будівництвом - академік архітектури Володимир Ніколаєв, підрядник-Лев Гінзбург.

Історія заснування

У 1897 році, під тиском громадськості, міська дума оголосила Міжнародний конкурс на проєкт нової будівлі оперного театру в Києві. У ньому взяли участь 20 відомих архітекторів з Росії, Німеччини, Франції та Італії. 25 лютого журі визнало найкращим проєкт архітектора з Санкт-Петербурга Віктора Шретера.
Задум будівлі химерно поєднував неоромантику, барокові та раціоналістичні форми. Незабаром до Києва прийшла і вся технічна документація - 280 креслень, з яких на Театральній площі та повинна була народитися вишукана будова неоренесансу.
Спорудження почалося в 1898 році, на будівництві постійно працювало понад 300 осіб і 60 коней.

Перші концерти

Першими творами, що звучали в її стінах, були кантата" Київ "нині зовсім забутого Вільгельма Гартевельда та опера "Життя за царя" Михайла Глінки.

Народження української зірки балету

28 вересня 1916 року в Києві у дворянській родині народилася Ольга Василівна Лепешинська. Артистка балету, педагог. У 1955 році отримала звання Народної артистки СРСР. Чотири рази лауреат Державної премії СРСР в1941, 1946, 1947, 1950 роках. Володіючи драматичним даруванням, заразливим темпераментом, віртуозною технікою, Лепешинська розширила виразні можливості класичного танцю. Артистці були доступні як комедійні, так і драматичні партії.