Злети і падіння у непростому житті талановитої харківської художниці Зінаїди Серебрякової

На долю талановитої харківської художниці Зінаїди Серебрякової випало чимало труднощів. Були у її житті і високі злети, і болючі падіння. Однак жодного дня вона не переставала малювати.

Про непросту долю художниці – у матеріалі "Український інтерес".

Читайте також: Маленький музей Сковороди на Харківщині може стати культурним центром України

Зінаїда Серебрякова росла у творчій родині

Художниця народилась 12 грудня 1884 року в родовому маєтку Нескучне Харківської губернії. Родина дівчинки була дуже творчою. Батько – скульптор, а мати – художниця. Зінаїда була шостою дитиною у родині. Однак дівчинка рано залишилась без батька, який помер від хвороби, коли їй було лише 2 роки.

Тоді родина вирішила переїхати до Петербургу. Там Зінаїда відвідувала різноманітні виставки, слухала художні лекції, читали книги, що надихнуло дівчинку взяти до рук пензля.

У подальші роки вона навчалась у художніх школах і знайомилась із живописом в Італії. Однією із перших її робіт стала картина "Яблуня". Пізніше художниця написала автопортрет, а потім ще 12 різних портретів. Вже тоді картини Зінаїди ставали пізнаваними.

Перші труднощі

Труднощі в життя художниці прийшли через декілька років після одруження із двоюрідним братом. Подружжя жило щасливо і виховувало чотирьох дітей. Однак взимку 1917 року були змушені переїхати через пограбування поміщицьких родин. У 1919 році родина відправилась до Харкова. Саме в цей час Зінаїда почала малювати вугіллям і олівцем, адже олійні фарби були в дефіциті. Тут були написані одні знайвідоміших картин – "На терасі в Харкові" та "Картковий будиночок".

Пізніше родину спіткало велике горе - помер чоловік художниці. Довгий час родина жила на межі бідності. Зінаїда спершу працювала у Харківському археологічному музеї. Згодом сім'я переїхала до Петрограда, де художниця почала зображувати на полотнах театральне життя.

Переїзд до Парижу

Серебрякова постійно малювала і працювала, але родина продовжувала жити у бідності. Грошей не вистачало. Тож у 1924 році художниця поїхала до Парижу, адже сподівалась там продати свої картини та отримати більше замовлень на портрети.

Перші роки життя в Парижі Серебрякова заробляла небагато. Її класичні картини не користувались особливим успіхом, адже у Франції якраз вирував авангард. Зароблені гроші вона намагалась відправляти до Росії, де залишились її мати та діти. Художниця не планувала довго затримуватись у Парижі, а натомість прожила там 43 роки. Пізніше їй вдалось забрати до себе двох молодших дітей. 

Успіхи у Парижі

Перший успіх прийшов до Зінаїди у 1928 році, коли в Брюсселі бельгійський барон Броуер запропонував їй написати портрети членів його сім’ї. Після цього він ще не раз замовляв у художниці картини та спонсорував дві її поїздки до Африки.

Серебрякова поступово ставала все більш пізнаваною і навіть організувала виставку після повернення з Африки.

Лише у 1966 році роботи Серебрякової представили й на виставках у Москві, Ленінграді та Києві. Полотна художниці були високо оцінені та отримали численні схвальні відгуки. Після цього картини стали надзвичайно популярними.

19 вересня 1967 року Зінаїда Серебрякова померла. Її поховали на кладовищі Сен-Женев’єв-де-Буапоблизу Парижа.

На Харкіщині реконструюють музей Сковороди 

• На невеликий історичний музей Григорія Сковороди у Харківській області чекає грандіозна реконструкція. На території садиби, де колись жив український мислитель, планують відновити будівлі XVIII століття, провести наукову роботу та створити резиденцію для філософів, художників, літераторів як з України, так з усього світу.