"Не вистачає навіть на їжу": у Харкові співробітники першої в Україні муніципальної галереї обурені рівнем зарплат

Нещодавно Новини.LIVE Kharkiv писало про ситуацію, яка склалася навколо харківських театрів: їх співробітники заявили про чергову спробу обласної влади урізати їм зарплати. Як виявилося, проблеми в культурній сфері існують й у міських установах. Так, працівники Харківської муніципальної галереї вже багато років намагаються домогтися поліпшення умов роботи: штатний розклад не здатний покрити всі потреби галереї, а зарплати у співробітників навіть менше "мінімалки".

Новини.LIVE Kharkiv розібралося в проблемі й дізналося, до чого привели їх спроби, а також які гроші пропонують фахівцям у сфері культури.

Чим важлива Харківська муніципальна галерея

3 грудня Харківській муніципальній галереї виповнилося 25 років. Багато хто не знає, що перша галерея муніципального статусу з'явилася саме в Харкові. За словами її директорки Тетяни Тумасьян, з того часу ця інституція стала однією з провідних у розвитку сучасного мистецтва в країні: "муніципалка" заснувала перший фестиваль молодих художників, навчала кураторів до того, як це почали робити у вишах і багато іншого.

"З 2003 року ми провели вже 9 редакцій фестивалю Non Stop Media в режимі бієнале (раз на два роки, – ред). Художники, які пройшли через Non Stop Media, зараз дуже відомі й в Україні, і за кордоном. Серед них і улюблений у Харкові Гамлет Зіньківський, і Роман Мінін, Віталій Кохан, Аліна Клейтман, Белла Логачова – дуже багато імен, я зараз всіх і не згадаю. Причому, це не тільки харківські художники, багато учасників було і з інших регіонів", – розповіла Тумасьян.

Крім цього, за допомогою паралельної програми фестивалю набирали популярність театри ("Арабески", "Театр 19"), музиканти (серед них і група 5'nizza), представники сучасної української літератури (цей напрямок курував Сергій Жадан).

"Колись Non Stop Media породив і нову освітню програму – "кураторський інтенсив". Тоді ми на собі гостро відчули брак кураторських кадрів в Україні, тому що в той час не було освіти в цьому напрямку", – повідомила Тумасьян.

Також галерея представляла роботи відомих харківських художників на виставках в інших містах. Наприклад, в Національному художньому музеї України "муніципалка" організувала проєкт "Місто ХА", де серед інших були представлені роботи всесвітньо відомого фотографа з Харкова Бориса Михайлова. Серед інших досягнень Тумасьян відзначила кілька програм зі збереження культурної спадщини: харківського художника і педагога Віталія Куликова і художника Вагрича Бахчаняна, який народився в Харкові, але після емігрував до Америки, де здобув чималу популярність.

Зарплати нижче "мінімалки" – не вистачає навіть на їжу

Попри це все, коштів на "муніципалку" виділяється мало, відзначають її співробітники. За словами однієї з них – Єви Фомітських, з моменту створення галереї, в штатному розписі, крім директора, його заступника і бухгалтера передбачено тільки дві посади – доглядач і екскурсовод. Офіційно їхні посадові обов'язки зводяться до спостереження за виставковим залом і проведення екскурсій. Однак на практиці їм доводиться виконувати куди більше роботи за ту ж оплату.

"Крім цього, ми займаємося піаром виставок, ведемо соцмережі, монтуємо експозиції, пишемо до них експлікації, спілкуємося з художниками, робимо фото- і відеозвіти та багато-багато іншого. Це дуже цікавий досвід, але довго виконувати таку кількість роботи на ентузіазмі (а інакше зарплату в розмірі 4 800 гривень не назвеш) не вийде: настає вигорання і втрата інтересу до справи. Працівникам буквально не вистачає коштів на їжу і проїзд на роботу, і я вже не кажу про "розкіш" у вигляді розваг або відпочинку", – обурилася в коментарі Новини.LIVE Kharkiv Єва.

Зазначимо, що зарплата в "муніципалці" нараховується згідно з наказом Міністерства культури України 745 від 18.10.2005 року "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки". У цій сітці зазначено, що доглядач повинен отримувати зарплату від 2 893 гривень до 3 414 гривень (без вирахування податків), а екскурсовод – від 5 005 гривень до 5 265 гривень.

"Я думаю, основною проблемою є саме тотальна байдужість до спадщини міста і його культурного життя як з боку держави, так і з боку суспільства в цілому. Нерозуміння очевидного зв'язку між культурою, розвитком суспільства і якістю життя в країні, на жаль, призводить до такого ставлення і відсутності хоча б матеріальної підтримки з боку влади", – зазначила Єва Фомітських.

За її словами, через таку низьку зарплату в галереї завжди є "текучка" кадрів. Тетяна Тумасьян підтверджує її слова: за 25 років роботи змінилося понад 30 співробітників. Причому, вона зазначає, багато з них знайшли себе в інших культурних інституціях або навіть створили свої.

Звернення до влади не дають результату

Виходячи зі слів Тетяни Тумасьян, масштабну допомогу від міської влади "муніципалка" відчула двічі: коли в 1996 році під галерею віддали приміщення, що належить раніше музею імені Миколи Островського, і у 2016 році, коли виділили кошти на капітальний ремонт простору.

"Спочатку передбачалося, що з часом простір буде розширюватися. Але за 25 років цього не сталося, крім нашої власної ініціативи, коли ми своїми силами створили ART-підвал. Нам навіть міські архітектори на 10-річчя подарували проєкт розширення, але це практично нереально. Ми багато листів писали, зверталися до керівництва міста, подавалися на різні програми розвитку культури Харкова. Просили розширити простір і почати розглядати можливість переходу галереї в статус музею сучасного мистецтва, тому що в галереї вже є хороша колекція. Але безуспішно", – поскаржилася директор галереї.

Аналогічна ситуація і з зарплатами, каже Тумасьян. Проблема в тому, що в українському законодавстві не прописано поняття "галереї": є або "установа музейного типу", або "установа культури". А оскільки музей на базі галереї поки створити не вийшло, фінансування здійснюється за другим типом.

"Єдине, що нас могло б врятувати, це так звані надбавки: за вислугу років, складність роботи, за знання мови й т. д. Але ситуація бюджету країни та міста, як нам кажуть кожен раз, що можливості їх виділити немає. Ми подаємо такі запити практично щорічно, але віз і нині там. Якби ми були оформлені як музей, то зарплати були б вище. І у них є ті надбавки, які дозволили б нам зводити кінці з кінцями", – повідомила вона.

Що кажуть у Харківській міській раді

У день народження галереї на сайті міськради з'явилося привітання від новообраного мера Харкова Ігоря Терехова: у ньому він дякує "муніципалці" за підтримку художників і те, що завдяки їй "кожен в місті може знайти свою частку прекрасного". Такі повідомлення з'являються на сайті мерії щорічно, проте реальної підтримки, за словами співробітників, вони так і не відчули.

Новини.LIVE Kharkiv звернулося до Департаменту культури Харківської міської ради з проханням розповісти про плани підтримки галереї на 2022 рік. У відповіді департаменту йдеться, що збільшення окладу можливе лише шляхом змін у постановах Кабінету Міністрів України.

"На місцевому рівні музейним працівникам, в тому числі й співробітникам Муніципальної галереї, починаючи з 01.09.2021 року встановлено надбавку в розмірі 15% посадового окладу. На 2022 рік така надбавка теж передбачена", – повідомили в міськраді.

У галереї відзначають, що навіть з цією надбавкою заробітна плата співробітників залишається нижче рівня "мінімалки". Крім цього, в Департаменті культури заявили, що сьогодні не існує типового штатного розкладу для подібних установ, а збільшити кількість співробітників "муніципалки" можна буде тільки після ряду процедур, і в тому випадку, якщо на це знайдуться гроші.