Вже восьмий рік 14 жовтня українці відзначають День захисника України, який влітку 2021 року був перейменований в День захисників і захисниць України. Харківщина з початку війни на Донбасі залишається прифронтовою зоною, тому в обласному центрі досить багато ветеранів АТО/ООС.

Новини.LIVE поспілкувалося з деякими з них про те, як вони потрапили на фронт і чим живуть у звичайному, мирному житті. 

Віктор Волчелюк

Віктор Волчелюк – нинішній голова Харківської обласної громадської організації "Спілка ветеранів АТО", а також адвокат-практик. До подій Революції Гідності він вже побував на одній війні – в Афганістані, а в 2014 році зрозумів, що настала пора знову вирушати на фронт. 

"До Майдану я ставився насторожено, до тих пір, поки силовики не розігнали молодь і студентів. Відповідно це був перший порив проти влади. Ну і основний момент – це коли я дізнався від своїх друзів і знайомих про те, що на Донбасі воюють росіяни. Головна мотивація – це був захист рідної землі", – згадує ветеран.

У колі сім'ї спочатку негативно сприйняли бажання Віктора відправитися на війну, розповів він. Однак з часом всі з повагою прийняли його вибір. 

"Сім'я – це надійний тил, для мене вона дуже багато значить, оскільки якби не вони, не їх молитви, невідомо чи повернувся б хтось із нас звідти. В принципі головна мотивація – це захист сім'ї, захист свого рідного краю – Харкова", – поділився Волчелюк.

Ветеран АТО/ООС із Харкова

За час служби, на думку ветерана, найсвітлішим моментом для нього став приклад товаришів по службі, які нічого не боячись, йшли захищати свою країну. 

"Буває, що людина не має ніякого бойового досвіду в минулому, ніякого стосунку до військової професії, за професією він агроном, а у нього 2 ордени Богдана Хмельницького. Тому, найяскравіші враження – це те, що доля мені подарувала можливість захищати країну поруч з людьми, які дійсно мотивовані, що "Україна – понад усе", – поділився ветеран. 

Однак, на його думку, держава гідно не цінує своїх захисників. Як каже Волчелюк, часто образ ветерана АТО дискредитується, а належної соціальної допомоги вони нібито не отримують. Крім цього, людям, які тільки повернулися з фронту, необхідно допомагати адаптуватися в мирному житті – з цим в Україні теж є проблеми, вважає ветеран. 

"Зі свого досвіду я хочу сказати, що психологічно дуже важко молодим хлопцям, які повертаються з війни, і які на власні очі бачили смерть. На них потрібно звертати увагу і допомагати їм. У цивільному житті таким хлопцям і дівчатам дуже важко", – упевнений Віктор.

Сам Волчелюк після фронту повернувся до адвокатської справи – зараз більшу частину його роботи складають справи інших ветеранів АТО/ООС і бійців, які ще воюють на фронті. Свою роботу він називає улюбленою справою і вважає, що вона для нього і є хобі, а весь вільний час Віктор приділяє сім'ї. 

Ветерани АТО/ООС у Харькові

Сергій Бесіда

А ось Сергій Бесіда від початку хотів бути захисником країни – він пройшов навчання у військовому училищі, тож коли почалася війна на Донбасі, чоловік не вагався щодо подальших дій. 

"У мене не було ніяких сумнівів, йти туди або не йти. Якщо йдуть воювати і захищати свою Батьківщину хлопці, які взагалі ніколи в житті не бачили зброї, то які питання можуть бути у професійного військового", – розповів він. 

Головною мотивацією в цей період для Сергія стало бажання захистити землю, на якій виріс він і жили його предки. Військовий також зазначив, що вважає однаково важливим кожен день, проведений на фронті.

"Я вважаю весь час, який ми там були і намагалися, щоб ворог в особі російського агресора не пройшов і метра, в тому місці, де ми стояли – це все найголовніше", – заявив він. 

У мирному житті Сергій захоплюється полюванням, любить відпочивати з друзями, а також влаштовує виїзди з сім'єю на природу і до моря. Крім цього, він любить слухати музику українських виконавців, зокрема і рок – ця любов у нього залишилася ще з часів молодості. 

Ветеран також упевнений, що молоді необхідно вивчати українську історію, щоб вони могли розуміти свою національну ідентичність і роль у створенні майбутнього країни.  

"Потрібно, щоб вчилися всьому найважливішому, незалежно від того хлопці це чи дівчата. Потрібно вчитися, як казав Тарас Шевченко: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь", і все у нас буде добре", – підсумував чоловік. Ветерани АТО/ООС у Харькові

Валерій Мануйленко

Валерій Мануйленко працює головним спеціалістом Харківського відділу Міністерства у справах ветеранів України. У 1980 році він закінчив Харківський Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, після чого потрапив на війну в Афганістан. Повернувшись в Україну, Валерій знову відправився в "гарячу точку", але цього разу іншого характеру – він був одним з ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. 

У 2014 році Валерій знову опинився перед обличчям війни і знову вирішив не сидіти склавши руки. Тоді він добровольцем відправився у військкомат, звідки його направили служити в 92-у окрему механізовану бригаду. 

"Я пішов в АТО, і після мене син прийняв рішення і теж пішов в АТО. Так що у нас це сімейна справа", – поділився Мануйленко. 

У повсякденному житті, каже Валерій, він любить слухати важкий рок і проводити час за переглядом кіно. Також велике місце в його житті займає робота. Ветерани АТО/ООС у Харькові

Раніше Новини.LIVE спілкувалося з ще одним членом Харківської ГО "Спілка ветеранів АТО" Андрієм Султановим і той зазначив, що безпека Харкова – це заслуга зокрема і колишніх воїнів і патріотів. Вони спільними зусиллями намагаються нагадувати Росії про свою присутність в місті, через що ті не наважуються напасти. Це зі свого боку дає українській армії одну з найважливіших переваг – час на підготовку до можливого конфлікту. Тому, роль як захисників і захисниць, які воюють на фронті, так і тих, що знаходяться в тилу ветеранів, дійсно величезна і важлива. 

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Facebook Новини.LIVE Kharkiv