"Бояться грому та мають проблеми зі здоров'ям": як лікарі "Охматдиту" допомагають дітям позбутися впливу війни

Дитячі захворювання під час війни - лікарі Охматдиту допомагають дітям

Вже третій місяць лікарі різних спеціальностей із Національної дитячої спеціалізованої лікарні МОЗ України "Охматдит" їздять деокупованими територіями Київщини та Чернігівщини і проводять там профілактичні огляди дітей. Цього тижня, а саме 14 липня, бригада медичних фахівців побувала у містечку Бородянка, яке чи не найбільше постраждало на початку повномасштабного наступу росії на Україну.

Як війна відобразилася на дітях і їхньому здоровʼї — читайте в матеріалі Новини.LIVE.

Читайте також:

Бригада Охматдит побувала у містечку Бородянка

"Чеченці погрожували розстрілами, крали у людей їжу та техніку"

Тетяна із шестимісячним сином Артемом приїхала до гематолога на профогляд із села Шибене Бородянського району. Під окупацією вони жили понад місяць. Хлопчику на момент початку війни було лише два місяці.

Тетяна із 6-місячним сином Артемом приїхала на профогляд до гематолога

Тетяна зізнається, що їй страшно їхати до лікарів у Київ через постійні сирени і загрози ракетних атак. Вдома теж переслідують страхи через можливе повернення російської армії на Київщину з боку Білорусі.

За її словами, під час окупації найгірше поводилися "кадирівці" — погрожували розстрілами, крали у людей їжу та техніку. Російські війська, які змінили у селі чеченських найманців за кілька днів після вторгнення, були адекватніші за тих, хто заїхав до Бородянки.

У Шибеному від дій російської армії постраждало кілька будинків. Перед тим місцеві чоловіки закидали російську техніку коктейлями Молотова.

Русскі розізлилися і розбомбили чотири будинки. Сказали, ще раз таке повториться — зрівняють село з землею

"Ще не любили, коли люди із села тікали. До нас в хату теж заходили з автоматами, стукали у двері голосно. Але нічого не брали, пожаліли, що маленька дитина. А у сусідів побили скло на веранді, дитина почала плакати, так вони наставили на неї автомат і сказали матері, якщо не заспокоїться — вони вистрелять", — розповіла Тетяна Новини.LIVE перед кабінетом педіатра.

Її сина обстежує дитяча гепатологиня та завідувачка педіатричного відділення 1 Ольга Медведєва. І в результаті рекомендує звернутися за додатковою консультацією.

Завідувачка педіатричного відділення 1 Ольга Медвєвєва

"Люди в окупації заїдали стрес, тепер мають проблеми"

У перерві поміж оглядами лікарка розповіла Новини.LIVE, що цього разу у Бородянці дітей перевіряють лікарі п'ятнадцяти спеціальностей. На місці також роблять і аналіз крові.

Охматдет рассказали о состоянии детей Бородянки

"Ми боялися недоїдання, але побачили зворотний ефект. У селах Синяк та Бабинці (колишні окуповані села Бородянського району. — ред.) в перші дні не було світла, води і газу. Що робили люди? Виїдали запаси. Через велику кількість спожитої картоплі, сала, консервації та каш почала рости вага тіла", — каже лікарка.

Своєю чергою, заїдання стресу спровокувало патології кишково-шлункового тракту. Аналізи крові показують велику кількість зниження гемоглобіну крові, а сидіння у підвалах спровокували гінекологічні та урологічні хвороби у дітей.

"Якщо ми не будемо їх лікувати та обстежувати, а йде осінь та зима, отримаємо дуже погані наслідки. Серед дорослих вони вже почалися. Це збільшення інсультів та інфарктів, а також зневоднення", — додала лікарка Медведєва.

Наслідки стресу - це збільшення інсультів та зневоднення

Після бойових дій діти почали боятися грому та різких звуків 

У складі медичної бригади Охматдиту їздять також двоє психологів. Бородянка стала для них п'ятнадцятим виїздом. За весь час вони обстежили 421 дитину. Кажуть, головний мінус — брак часу. Загалом на консультацію потрібна година часу, але через наплив пацієнтів у спеціалістів є лише 15-20 хвилин.

"Війна спровокувала у дітей порушення сну, активізувала страхи від різких звуків, грому. На фоні переживань загострилися психосоматичні, невротичні розлади, затримки розвитку. Звертаються батьки дітей від 0 і до 18 років. Дитина до 18 місяців повністю відображає стан матері. Якщо мама нервує  дитина теж", — пояснює психологиня Анастасія Меркотан.

Якщо мама нервує — дитина теж Анастасія Меркотан

За її словами, перше, на що мають звернути увагу батьки у поведінці дітей, це порушення сну, зниження апетиту, замкнутість і небажання спілкуватися. Підлітки починають проводити більше часу в інтернеті, стають агресивними.

Але загалом діти зможуть швидше психологічно пережити війну, бо, на відміну від дорослих, не мають закріплених моделей поведінки і реакцій. Головний секрет — у спокійному стані мами. Водночас батьки також мають допомагати дитині справлятися із тривогами та страхами через війну. Якщо не виходить — звертатися до спеціаліста.

"Якщо дитина почала боятися грому, слід вибудувати логічні зв'язки. Відкриваєте додаток з тривогами і кажете: "Ось тривог наразі нема, нам нічого не загрожує. На небі чорні хмари і блискавка  це точно грім. Але якщо дитина заходиться до істерики і просить маму спуститися в укриття, краще піти, щоб не доводити її до панічної атаки. І обов'язково звернутися до спеціаліста, що пропрацювати травмуючий досвід", — порадила Анастасія Меркотан.

Якщо дитина почала боятися грому, кажіть, тривог нема.

За неповні три місяці існування проєкту медична бригада Охматдиту зробила 18 виїздів та обстежила 2 591 дитину, з них 140 — у Бородянці. У серпні медики їздитимуть повторно по деокупованих регіонах, аби прослідкувати стан здоровʼя дітей в динаміці. Сподіваються, що пального на всі виїзди вистачить.

Всі обстеження, медична допомога та направлення до спеціалістів Охматдиту безкоштовні.

Фото Олег Переверзєв