"Ахіллесова п'ята" держбюджету: що кажуть експерти і коли документ ухвалять

Державний бюджет 2022 - що говорять у владі, опозиції та експертному середовищі

Сьогодні, 21 вересня, проєкт закону "Про державний бюджет на 2022 рік" представили у Верховній Раді. Навколо головного фінансового документу України щороку точаться суперечки, а тому цей документ не є виключенням.

Новини.LIVE зібрали різні думки влади, опозиції та експертів щодо кошторису України на наступний рік, озвучені в ефірі телеканалу LIVE.

Читайте також:

Читайте також: Міністр фінансів представив держбюджет-2022 депутатам та окреслив пріоритети

Варто зазначити, що під час представлення міністром фінансів Сергієм Марченком проєкта бюджету, депутати могли поставити запитання щодо документу. 

Заступник голови фракції "Голос" Ярослав Железняк записав, скільки доходів Мінфін очікує отримати від прийняття законопроєктів №5599 про деолігархізацію та №5600 щодо змін до податкового законодавства.

За словами Марченка, від антиолігархічного закону доходів не очікується, а від податкового — планують зібрати в бюджет додаткові 25-35 млрд гривень.

Держбюджет 2022

Що говорять у владі?

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що дохідну частину бюджету можна було б збільшити за рахунок перегляду макропрогнозу Мінекономіки на наступний рік.

“Мені здається щодо зростання номінального ВВП – він є заниженим. Якщо ми переглянемо його в бік збільшення хоча б відповідно до прогнозу Національного банку – мова йде про плюс 200 мільярдів", — додав він.

У свою чергу перший заступник голови фракції “Слуги народу” Олександр Корнієнко зазначив, що президентська партія підтримує базовий текст проєкту бюджету, який представлений зараз.

“Він якраз полягає в тому, щоб одночасно ці гроші спрямувати на субсидії та одночасно вклади гроші в великі інфраструктурні проєкти", — пояснив свою позицію політик.

Думка опозиції

Опоненти слуг, а саме  фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не поділяють думку щодо цілковитого позитиву у бюджеті.

"Вони пишаються тим, що там зменшено дефіцит бюджету. Але за рахунок чого він буде покриватися? Насправді, за рахунок більш дорогих кредитів. які будуть запозичуватися через облігації внутрішнього займу, де більш дорогий відсоток, ніж, наприклад, у Міжнародному валютному фонді", — заявила співголова фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко

У свою чергу заступник голови фракції “Батьківщина” Сергій Соболєв акцентує увагу на боргових зобов’язаннях України.

"Треба визнати, що ми фактично вступаємо в еру, коли, наприклад, повернення боргових забов’язань – це набагато більше, ніж стаття коштів, які ми виділяємо на бюджет оборони цього року. Ключові навантаження фактично будуть включно по 2024-й рік. Саме реалістичність бюджету є ахіллесова п’ята бюджету 22-го року", — пояснив він.

Експертне середовище

Народний депутат 8-го скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов не бачить у бюджеті особливих відмінностей, порівняно з проєктом на 2021 рік.

"Немає там зростання. Всі бюджети схожі один на одного, вони відрізняються відсотків на 5. Тому що всі залишаються на своїх місцях і всім далі треба платити зарплату. Коли кожен бюджет верстають, беруть вже минуле і добавляються, а щоб ще хотілося на розвиток, потім Мінфін все це ріже, потім Верховна Рада ріже. Требо говорити про деталі”, — роздумовує він.

Експерт наводить приклад щодо комунальних субсидій. На 2022 рік у проєкті бюджету заклали 35 мільярдів – цього мало. 

“На цей рік вони також заклали 35 мільярдів, зараз додають навіть 12, тому що не вистачає… В наступному році у нас тарифи лише виростуть, зарплати не виростуть (ну, може трошки і не в усіх) і тому треба було набагато більше на субсидії, це треба збільшувати. В Верховній Раді для того і є три етапи розгляду бюджету, щоб всі ці речі почистити і щоб він був реалістичний і потім не вносити зміни на ходу, тому що це досить важко", — пояснив він.

За його словами, у цьому бюджеті черговий раз видніється головна проблема — планується зібрати близько трильйона податків, а півтрильйона необхідно віддати за боргами.

На думку Попова, Україні необхідні переговори зі своїми кредиторами щодо реструктуризації боргів.

"Але не таку, щоб з закруткою. А безумовну реструктуризацію: що ми їх заплатимо, але пізніше. Дайте нам більшу розстрочку. І таким чином ми вивільнили б ці кошти і їх пустили на підвищення зарплат, і на створення нових робочих місць, на розвиток економіки", — додав екс-нардеп.

Народний депутат 8-го скликання Сергій Хлань проаналізував дефіцити бюджетів та розвіяв оптимізм щодо відновлення економіки та зростання ВВП.

"Уряд каже про те, що в цьому бюджеті в нас закладається менший дефіцит – дійсно, трошечки менший, ніж минулий рік. Але минулий рік це був рекорд з дефіцитів бюджету, тому що той дефіцит, який закладався – він за історію України був вперше. Тобто сьогодні трошечки зменшили, але все ж таки це занадто високий. Щодо оптимістичності. Я точно не пам'ятаю, там десь 4,5% зростання ВВП закладається в цьому бюджеті, але в той же час на сьогоднішній день і уряд, і всі кажуть про можливість чергового локдауну. Тобто ми будемо впроваджувати новий локдаун і закладаємо 4,5%. Це дуже оптимістично. Останній раз таке зростання було, ще при уряді Гройсмана – 4,2%, але це зростання було досягнуто на третій рік стало зростання. За уряду влади Зеленського… ми бачили постійне падіння ВВП, останній рік є трішечки зростання. Але як воно може зразу стати з невеличкого зростання до 4,5%... Ніякої реалістичності тут не буде", — говорить він.

Хлань також скептично оцінює реалістичність планів Кабміну істотно підняти зарплати медикам, адже за поточний рік уряд вже не зміг розрахуватися з лікарями.

 "Ми всі бачимо рекордну ціну газу на європейських майданчиках. Ця ціна можливо зкорегується, але суттєво не впаде. Як ми будемо утримувати бюджетні установи, навчальні заклади?.. Цього всього не закладається в бюджеті… Уряд звітує про зростання середньої заробітної плати і про мінімальні (на 5-10%), а давайте заглянемо в супермаркети і подивимось ціни на харчі, на скільки вони зросли. Оце невеличке зростання просто буде нівелюватися інфляцією", — резюмував екс-парламентар.

Етапи прийняття бюджету:

  • До 1 жовтня:

Народні депутати подають свої пропозиції до проєкту закону в Комітет ВРУ з питань бюджету. Пропозиції повинні бути збалансовані: тобто на додаткові видатки потрібно пропонувати джерела їх фінансування.

  • До 15 жовтня:

Комітет ВРУ з питань бюджету аналізує надані пропозиції та підготовка Постанови ВРУ у формі висновків та пропозицій до проєкту бюджету-2022 та таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи. Ці документи оприлюднюються на сайті ВРУ в розділі законопроєктів (нагадаємо, Проєкт Держбюджету на 2022 рік має реєстраційний номер №6000).

  • До 20 жовтня:

Парламент розглядає проєкт закону про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні. Голосування відбувається саме за Постанову, підготовлену Комітетом ВРУ з питань бюджету, в якій зведено узгоджені пропозиції та висновки до проєкту.

  • До 3 листопада:

Уряд за участю представників Комітету з питань бюджету готує подання до ВРУ оновленого проекту закону про Держбюджет-2022, підготовленого відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради.

  • До 20 листопада:

Відбувається голосування народних депутатів за проєкт Держбюджету-22 у другому читанні.

  • До 1 грудня:

Верховна Рада ухвалює закону в третьому читанні та в цілому (але третє читання для ухвалення будь-якого закону в Україні – це радше паперова формальність).

Інші новини про державний бюджет

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.