Коханці, банкіри і криптотрейдери: як аферисти обманюють українців

У 2021 році кіберзлочинці вкрали в українців понад 193 мільйони гривень. Для обману громадян аферисти готові прикидатися співробітниками банків, поліцейськими, інвесторами і навіть закоханими. Мета одна – вкрасти з картки жертви якомога більше грошей, які повернути вже навряд чи вийде.

Які схеми використовують аферисти і що потрібно робити, щоб не потрапити в їхні пастки – читайте в матеріалі Новини.LIVE.

Від коханців до криптотрейдерів

За останні два місяці звіти правоохоронних органів України нерідко поповнювалися інформацією про затримання аферистів – злочинні схеми вражають своєю різноманітністю. 20 січня в Києві викрили ОЗУ з семи осіб, які з 2021 року пропонували потенційним клієнтам допомогу в "грамотній" купівлі та продажу криптовалюти – потрібно було всього лише перерахувати якусь суму на рахунок "компанії". Однак замість надприбутків клієнтів чекав обман: їхні гроші забирали, а будь-які контакти з шахраями блокувалися. За інформацією слідчих, за час роботи угруповання обікрало десятки громадян на загальну суму близько 3 мільйонів гривень.

А 29 січня поліцейські Харківської області затримали 20-річного хлопця, який заради обману довірливих жертв прикидався дівчиною. Він розміщував фейкові оголошення на сайтах знайомств, а коли жертва починала з ним спілкування, пропонував сходити в кіно або на концерт. Потім шахрай відправляв "кавалеру" посилання на фішинговий сайт з продажу онлайн-квитків, де той вводив реквізити своєї банківської карти. За підсумком, жертви залишалися як без романтичного вечора, так і без власних грошей.

11 лютого поліція Харківщини завершила розслідування кримінального провадження щодо членів групи шахраїв, які встигли обдурити понад 25 громадян. Вони використовували схему з фішинговими посиланнями, схожими на служби доставки OLX: жертви просто не помічали, що сайт підроблений і вводили на ньому реквізити банківських карт – згодом їх рахунки різко обнулялися. Примітно, що угруповання складалося з дев'яти осіб, п'ятеро з яких – неповнолітні. А організатори злочинної схеми взагалі перебували у в'язниці.

Про ще одну схему розповіла 17 лютого журналістка Юлія Дячук – вона мало не стала жертвою афериста-коханця. Так, за словами жінки, вона пів року тому розлучилася з чоловіком і нових стосунків не шукала. Але одного разу їй написав нібито американець, який засипав її компліментами, а вже на другий день зізнався в коханні. Незабаром аферист почав натяками випрошувати у дівчини гроші нібито на лікування матері, яка раптово захворіла. Однак Юлія "не повелася" і припинила спілкування з чоловіком.

Найпопулярніші схеми

14 лютого Національний Банк України дав старт інформаційній кампанії #Шахрайгудбай, мета якої – підвищити фінансову грамотність українців і запобігти майбутнім спробам шахрайства. Разом з цим пресслужба НБУ опублікувала звіт про ситуацію з онлайн-шахрайством в 2021 році. Найпоширенішими схемами стали:

• продаж товарів, що не існують,
• псевдовиграші,
• телефонні шахрайства,
• фішингові ресурси для привласнення грошей або збору персональних даних,
• заволодіння грошима під приводом надприбутків,
• прохання знайомих про допомогу в соціальних мережах.

Також за минулий рік кіберполіція направила до суду понад 2 000 кримінальних проваджень, що стосуються інтернет-шахрайства, а понад 6 600 ще перебувають у роботі. Загальна сума збитків від дій кіберзлочинців склала більше ніж 193 мільйони гривень.

Як обманюють людей на OLX

Одна з найпопулярніших зараз схем – заволодіння реквізитами банківських карт за допомогою фішингових посилань на OLX. Експерт з питань безпеки в мережі Олексій Толоконніков розповів Новини.LIVE про подробиці схеми. Отож першочергово шахраї створюють максимально повну копію сторінки OLX – це і є фішингове посилання. Головне завдання на цьому етапі – переконати жертву, що вона знаходиться на офіційному сайті.

"Потім жертва щось купує, а для цього необхідно ввести дані своєї карти, які в підсумку і потрапляють в руки шахраїв. Далі аферисти знімають з цієї карти всі можливі кошти, а самі персональні дані продають в даркнет. Там їх можуть купити і спробувати вкрасти ще більше грошей за допомогою цієї карти", – поділився Толоконніков.

Старший викладач кафедри кібербезпеки та DATA-технологій факультету №6 ХНУВС Олексій Рвачов доповнив: однією з перешкод на шляху шахраїв стає сама платформа OLX, співробітники якої відстежують і припиняють спроби шахрайства. Тому аферисти намагаються перевести спілкування з жертвою в різні месенджери, і тільки там відправляють фішингове посилання.

"Для розрахунків в інтернеті рекомендується використовувати окрему картку, наприклад, віртуальну. На ній необхідно тримати нульовий або якийсь мінімальний баланс і тільки під час покупок в інтернеті перераховувати на неї ту суму, яку ви збираєтеся витратити", – дав пораду Рвачов.

"Ваша карта заблокована"

Шахрайство під виглядом співробітників банку – одна з найстаріших, але все ще популярних злочинних схем, зазначає Рвачов. Тут у аферистів є кілька різних варіантів.

Перший – обман, спрямований на продавця товару. Шахраї нібито цікавляться покупкою товару в якоїсь людини і просять надати номер карти, щоб "відправити гроші". Жертва чекає, але грошей так і немає, а через кілька годин їй телефонують "співробітники банку" і заявляють, що вона нібито порушила якісь внутрішні правила.

"Дуже часто говорять щось по типу: "Коли ви відкривали у нас карту, ви не вказували, що будете отримувати кошти від юросіб, а зараз ми бачимо, як вам намагалася юрособа відправити гроші". Потім жертві кажуть, що її карта буде заблокована, але відразу пропонують два варіанти "вирішення" цієї проблеми: перший – приїжджайте в наш центральний офіс в іншому місті і подавайте письмову заяву про відновлення карти, і другий – пройдіть онлайн-верифікацію, назвавши деякі дані про карту", – розповів Рвачов.

Жертва найчастіше вибирає другий варіант і передає шахраям реквізити карти. Іноді аферисти використовують більш складну схему, залучаючи до роботи набагато більше людей.

"Спочатку жертві дзвонить нібито співробітник банку, який повідомляє про підозрілі операції на її рахунку. Після людині дзвонить наступний аферист, який представляється фахівцем Служби безпеки банку і "підтверджує" факт сумнівних операцій. На цьому етапі головне завдання шахраїв – завантажити жертву величезною кількістю інформації, щоб приспати її пильність. Як підсумок: під якимось приводом за типом перевірки просять надати дані карти і крадуть з неї всі гроші", – розповів подробиці схеми викладач.

На цьому злочинні схеми не закінчуються – шахраї постійно придумують нові, а іноді навіть знаходять спільників серед звичайних працівників. Наприклад, іноді в угруповання може бути спільник в логістичній компанії, який допомагає провернути аферу.

"Наприклад, людина щось продає і відправляє цей товар на вказане "покупцем" поштове відділення. Звідти посилку ніхто не забирає, і вона повертається продавцеві, але всередині або нічого немає, або лежить якийсь інший товар. Це – справа рук спільника, який працює на цьому відділенні", – пояснив Рвачов.

Щоб мінімізувати свої ризики в такій ситуації, поліцейський рекомендує запаковувати товар безпосередньо при відправленні, бажано, під наглядом камер.

Чи можна повернути вкрадені шахраями гроші

Домогтися справедливого покарання для афериста можна, а ось повернути свої гроші – практично нереально, вважає Рвачов. За його словами, частину вкрадених грошей шахраї витрачають на комісії для переведення на підставні рахунки, а решту нерідко спускають на наркотики та азартні ігри.

"Тому, коли правоохоронці ловлять якогось шахрая, у нього може вже просто не залишитися грошей. В такому випадку жертва може звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування їй матеріальної шкоди. Але і тут не все так просто: якщо у шахрая є гроші, він може добровільно заплатити сам. Якщо їх немає, то відповідні матеріали передаються у виконавчу службу, яка звертається до шахрая з вимогою виплатити збиток жертві", – розповів поліцейський.

Якщо ж аферист і після цього не заплатив, його майно конфіскують і продають на аукціоні – вторговані кошти можуть піти на відшкодування збитку потерпілому. Але це малоймовірний результат подій, вважає Рвачов, оскільки у подібних шахраїв часто немає ніякого майна – для перестраховки його переписують на інших людей.

Технічно, в такому випадку існує останній механізм повернення грошей жертві. Так, потрапляючи в місце позбавлення волі, злочинець влаштовується на роботу, де отримує зарплату – частина цих грошей щомісяця утримується на користь потерпілого. Однак на практиці ця сума буде мізерно малою в порівнянні з тим, скільки міг вкрасти аферист.