Стрес і серце — як тривога змінює серцевий ритм

Вона прокидається серед ночі з серцебиттям під 150. У горлі стискає, долоні мокрі. ЕКГ не показує нічого страшного, але напад повторюється. "Це нерви", — каже лікар. Але чи справді стрес може так сильно бити по серцю?
У цій колонці — як саме тривога, емоційне виснаження і хронічний стрес впливають на серцево-судинну систему, коли це вже не "переживання", а ризик, і що робити, аби серце не вибивалося з ритму.

Як тривога "вмикає" серце: біологія стресу

У моменти небезпеки організм запускає реакцію "бий або тікай". Надниркові залози виділяють адреналін і кортизол. Вони прискорюють серцебиття, підвищують тиск і напружують судини. Якщо стрес короткочасний — тіло відновлюється. Але хронічна тривога тримає серце у стані бойової готовності.
Це виснажує. Постійний стрес підвищує ризик гіпертонії, порушень ритму, інфарктів. Є навіть діагноз — стрес-індукована кардіоміопатія або синдром Такоцубо. Його ще називають "синдромом розбитого серця" — у жінок він зустрічається в кілька разів частіше, ніж у чоловіків.

Серцевий ритм і тривога: що таке тахікардія на фоні стресу

В нормі серце б’ється ритмічно: 60–90 ударів на хвилину. Але коли ми переживаємо сильну емоцію — воно може пришвидшуватись. Якщо частота тримається понад 100 у спокої — це вже синусова тахікардія. Причина може бути органічна (гіпертиреоз, анемія), але часто — саме тривожний розлад.
У таких випадках людина може відчувати, що "серце вискакує", з’являється задишка, слабкість, відчуття страху. Все це — частина вегетативної реакції на стрес. Якщо ЕКГ і обстеження не показують патології — лікарі ставлять діагноз функціональної тахікардії, пов’язаної зі стресом.

Жінки — у групі підвищеного ризику

Дослідження свідчать: жінки частіше за чоловіків страждають від тривожних розладів, а також мають вищий ризик стрес-індукованих уражень серця. У віці 40+ — особливо в період гормональних змін — ця чутливість посилюється.
Саме тому жінки частіше звертаються зі скаргами на серцебиття, біль у грудях, задишку — але не завжди отримують адекватне обстеження. Часто симптоми списують на "нерви" — і важливі сигнали ігноруються.

Як відрізнити тривогу від інфаркту

Інфаркт і панічна атака можуть мати дуже схожі прояви: біль у грудях, пітливість, тремтіння, прискорене серцебиття.

Важливо пам’ятати кілька орієнтирів:
Біль при інфаркті часто має стискаючий характер, триває понад 15 хвилин, не зменшується у спокої.
При панічній атаці біль може бути колючим, раптовим, минущим, з вираженим відчуттям страху.
Але навіть досвідченим лікарям не завжди просто відрізнити одне від іншого без ЕКГ і аналізів. Тому не варто самостійно діагностувати — краще перевірити.

Що допомагає серцю стабілізуватись

Найпотужніший інструмент — регулярність. Якщо стрес хронічний — тіло має отримувати сигнали безпеки. Це означає:

1. помірна фізична активність (ходьба, плавання, йога);
2. гігієна сну (вчасне засинання, зменшення екранного часу);
3. зниження кофеїну та стимуляторів;
4. психотерапія — особливо когнітивно-поведінкова;
5. іноді — медикаменти: бета-блокатори, адаптогени, транквілізатори (за призначенням).

Серце потребує турботи — не лише фізичної

Тривога — це не слабкість. Це сигнал тіла, що йому страшно або важко. І серце в цій системі — орган, який реагує першим. Тож піклуючись про ритм, ми насправді піклуємось про свій центр.
Не ігноруйте серцебиття, що збивається з ритму. І не соромтесь звертатися по допомогу — навіть якщо здається, що "це просто нерви". Бо саме з нервів, стресів і перевантажень часто починається шлях до хвороби. А ми можемо його вчасно зупинити.