Медцентр

Спорт під час застуди — яка небезпека для серця

Роман Радюк
Роман Радюк

лікар сімейної медицини, "Добробут"

Дата публікації:
24 серпня 2025 19:29
Спорт під час хвороби – небезпечне навантаження для серця
Здоров'я серця. Фото: колаж Новини.LIVE

Багато людей не звикли скасовувати плани через хворобу. Злегка дере в горлі, є температура 37,2 — але ж тренування ніхто не відміняв? Або навпаки: щойно відступила застуда, хочеться якнайшвидше повернутися до звичного темпу. На жаль, і перший, і другий сценарій — ризиковані. Особливо для серця.

Чому не варто тренуватись під час хвороби

Будь-яке вірусне або бактеріальне захворювання — це стрес для організму. Якщо додати ще один — фізичне навантаження — тіло може не впоратися. Іноді це призводить до серйозних наслідків, зокрема до ураження серцевого м’яза. За даними огляду Baggish & Drezner, 2019, міокардит — одне з найнебезпечніших ускладнень після ГРВІ, грипу або COVID-19.

У стані хвороби організм спрямовує всі сили на боротьбу з інфекцією. Якщо в цей час активно навантажувати тіло, можливі:

  • ураження серцево-судинної системи,
  • послаблення імунітету,
  • затяжне виснаження,
  • ризик травм через знижену концентрацію,
  • погіршення загального самопочуття.

Тому головне — дати організму час і ресурси на відновлення. Це не "ледарювання", а розумна стратегія.

Коли можна повертатись до активності

Багато що залежить від перебігу хвороби. Якщо симптоми були легкими, а температура не піднімалась, часто достатньо 1 тижня відпочинку — і поступове повернення до тренувань у щадному режимі.

У разі більш тяжкого або тривалого перебігу — варто дати собі 2–3 тижні після повного одужання. Починати з низької інтенсивності, поступово нарощуючи навантаження. Якщо з’являються тривожні симптоми (серцебиття, біль у грудях, задишка) — одразу звернутись до лікаря.

Усі ситуації індивідуальні. Саме лікар допоможе оцінити стан і скласти безпечний план повернення до активності.

Страх, поспіх і повернення до навантажень: як бути

І після хвороби організм дає сигнали. Але не завжди ми їх чуємо або правильно тлумачимо. Дехто боїться повертатись до фізичної активності — мовляв, краще ще полежати, раптом щось не так. Інші навпаки — прагнуть якнайшвидше "надолужити" пропущене.

Жодна з цих крайнощів не є безпечною. Страх може призвести до гіподинамії та затяжної слабкості. А поспіх — до рецидиву або ускладнень. Найкращий підхід — поступовість, дослухання до тіла та контроль симптомів. За наявності сумнівів — повторна консультація з лікарем. Важливо памʼятати: повернення до форми — це марафон, а не спринт.

А як щодо дітей та підлітків?

У молодшому віці інфекції часто проходять легше, однак це не означає, що відновлення не потрібне. Для дітей і підлітків також важливо робити перерву в активностях щонайменше на 5–7 днів після хвороби — навіть якщо симптоми зникли. Особливо це стосується занять спортом у секціях, тренувань з підвищеним навантаженням або змагань.

Варто спостерігати за самопочуттям дитини. Якщо вона скаржиться на втому, біль у м’язах або голові — варто зробити додаткову паузу і проконсультуватись із педіатром чи сімейним лікарем.

Як запобігти ускладненням під час хвороби

  1. Утриматись від фізичних навантажень щонайменше 3–7 днів. При цьому — спостерігати за самопочуттям. Якщо симптоми повертаються або зʼявляється щось незвичне — звернутись до лікаря для оцінки перебігу захворювання і розробки індивідуального плану відновлення.
  2. Починати з низької інтенсивності — короткі прогулянки, легка розминка.
  3. Не ігнорувати сигнали тіла — біль, тиск у грудях, задишка, тахікардія — привід для додаткової консультації.

Досвідчені кардіологи наголошують: до 20% випадків міокардиту пов’язані з перенесеною інфекцією, яку "перехворіли на ногах". А огляд 2021 року (A. Tschöpe et al., Nature Reviews Cardiology) вказує, що залишкові запалення в серцевому мʼязі можуть зберігатися до кількох тижнів навіть після безсимптомної інфекції.

Дбайте про себе — і ваше серце подякує витривалістю, а не болем.

лікарні медицина лікування сімейний лікар добробут

Інші колонки з розділу

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Олександра Васильченко

Олександра Васильченко

Клінічний онколог. Заввідділення онкології в клініці CitiDoctor

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Ольга Василенко

Ольга Василенко

лікарка-кардіологиня, кандидатка медичних наук, досвід у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань.

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Віра Ониськова

Віра Ониськова

лікарка-педіатр, «Лікарська династія» та амбулаторія «Я ВАШ ЛІКАР»

Більше колонок

Інші новини з розділу

Більше новин

Стати автором

1 /