Ринок вейпів — як регулювання е‑рідин виведе гроші з тіні

Тінь росте швидше за ринок. Заборони і пільги її підживлюють. Бюджет недоотримує мільярди, бізнес — зрозумілі правила.

Про що мова? Про е‑рідини для електронних сигарет — нікотинові та безнікотинові суміші у картриджах і флаконах, які за відсутності чітких стандартів і контролю легко заходять на "сірий" ринок. Саме цей сегмент дає левову частку втрат: з 2023 року діє високий акциз (10 000 грн/л), але адмінінструменти слабкі, онлайн‑канали обходять митницю, а "ароматичні" заборони зміщують попит у тінь.

В цій колонці намагатимуся прояснити: які правила працюють у ЄС (TPD), чому українська модель буксує і що треба змінити — від акцизної бази "за мл" до обліку нікотину та реального нагляду. Менше декларацій, більше прозорості. Так ми повернемо мільярди і зменшимо ризики для здоров’я.

Що маємо зараз: тінь і дірки в бюджеті

Попит на вейпи зростає: у 2023 році 3,3% дорослих українців користувалися е‑сигаретами; глобально частка дорослих користувачів зросла з 3,3% до 5,3% за останні роки. Пропозиція реагує миттєво. Контроль — ні. За оцінками дослідження, понад 75% е‑рідин пішли в тінь від старту оподаткування. Потенціал детінізації всіх підакцизних ринків — 35–38 млрд грн на рік. Близько 4 млрд — саме е‑рідини. Це не абстрактні суми, це втрачені лікарні, дороги, навчання.

Що каже ЄС: TPD і мінімальні стандарти

Європа вже пройшла цей шлях. Рамка задається TPD 2014/40/EU. Максимум нікотину — 20 мг/мл; картридж — до 2 мл, контейнер — до 10 мл. Обов’язкові попередження і дитлокс‑упаковка. Перед виходом на ринок виробник повідомляє регулятора, а далі щороку звітує. Сенс прозорий: споживач захищений, держава — обізнана.

Де ламається система: акциз і контроль

Акциз в Україні є. З 2023 року — 10 000 грн за літр (раніше було 3 000 грн). Ставка висока, але інструменти контролю слабкі. Різні підходи країн ЄС створюють коридори для контрабанди. Онлайн‑торгівля множить мікровідправлення і ускладнює митний контроль. Дешеві фальсифікати заходять партіями, аромати заборонені — попит іде в "сіру". У підсумку маємо подвійний мінус: бюджет без надходжень, здоров’я без захисту.

Що працює у світі: прості бази, чітке адміністрування

Найчастіша модель — специфічний податок "за мл". Так працюють більшість ЄС, Британія, Норвегія і Балкани. Частина країн диференціює ставки: з нікотином — одна, без нікотину — інша. Деякі прив’язують податок до концентрації нікотину або до середньої ціни сигарет. Логіка однакова: база має бути простою, а адміністрування — реальним.

Що робити Україні: план дій

1. Закріпити TPD‑вимоги: ліміти нікотину і об’ємів, маркування, попередження, повідомлення і щорічна звітність, захист від дітей.
2. Перезапустити БЕБ і митницю за ухваленими законами; сфокусувати ресурси на "акцизних" схемах, запровадити KPI за методикою tax gap.
3. Встановити облік інгредієнтів і нікотину: окремий код для нікобустера, ліміт масової частки до 100 мг/мл, спецвимоги до зберігання й обороту.
4. Підняти вартість ліцензії на роздріб е‑рідин і зробити її реально "втрачаємою" за порушення; заборонити продаж сировини роздрібному покупцю.
5. Збалансувати акциз: лишити просту базу "за мл", розглянути диференціацію за наявністю нікотину; не обкладати ПГ/ГВ та харчові аромати, аби не бити по харчовій і фарм‑галузях.
6. Переглянути "ароматичні" заборони, які вже не працюють: замінити їх контролем, маркуванням і відповідальністю виробника.

Регулювання е‑рідин зменшить тінь і поверне мільярди

Чесний бізнес отримує рівні правила і прогнозовані витрати. Держава — стабільні надходження до бюджету і менше контрабанди. Споживач — прозорий склад, захист від підробок. Це не про посилення репресій, це про зрозумілу рамку. Коли правила є, ринок виходить із тіні.

Е‑рідини — масовий товар із високим ризиком тіні. Ринок потребує правил, а не декларацій. Європейська рамка дає готові інструменти — її варто застосувати послідовно. Менше заборон, більше прозорості та відповідальності. Так ми залучимо до бюджету мільярди й зменшимо ризики для здоров’я українців.