Промислові роботи — як Україна може стати лідером

За останнє десятиліття, за даними IFR, попит на промислових роботів у світі фактично подвоївся. Для України це шанс перезібрати промисловість після війни й вийти на роль інтегратора робототехніки, а не лише постачальника сировини.

Глобальний ринок промислових роботів 2024–2025

За даними International Federation of Robotics (звіт World Robotics, вересень 2025 року), у 2024 році на заводах світу встановили 542 тисячі промислових роботів – більш ніж удвічі більше, ніж десять років тому. Річна кількість нових систем уже четвертий рік поспіль перевищує пів мільйона, а сам 2024-й став другим за величиною роком в історії, лише на 2% нижчим за рекорд, встановлений двома роками раніше.

Загальний парк промислових роботів у світі досяг 4 664 000 одиниць, що на 9% більше, ніж у попередньому році. На Азію припало 74% усіх нових інсталяцій, на Європу 16%, на Америку 9%, тож автоматизація стає новим "мінімальним стандартом" для фабрик, які хочуть залишатися в глобальній грі.

Азія, Європа, Америка — хто задає темп

Азійські країни формують ядро світового попиту. Китай у 2024 році забезпечив 54% глобального розгортання і встановив 295 000 промислових роботів – найбільший річний показник в історії. Кількість активних машин у китайській промисловості перевищила 2 мільйони, й немає ознак, що попит сповільниться: потенціал зростання оцінюють у середньому близько 10% на рік до 2028-го.

Японія зберегла статус другого за величиною ринку, встановивши 44 500 систем, що на 4% менше, ніж роком раніше, але збільшивши парк на 3% – до 450 500 одиниць. Попит там, за оцінками аналітиків, зростатиме у 2025-му невисокими однозначними темпами. Республіка Корея у 2024 році поставила 30 600 роботів і стала четвертим ринком світу за річними встановленнями після Сполучених Штатів, Японії та Китаю.

Індія демонструє найдинамічніший ривок: у 2024 році там встановили рекордні 9 100 промислових роботів, приблизно на 7% більше, ніж роком раніше. Автомобільна галузь забезпечила 45% цього попиту. За кількістю щорічних інсталяцій країна вже посідає шосте місце у світі, лише на одну позицію відстаючи від Німеччини.

У Європі 2024 рік приніс корекцію: кількість інсталяцій скоротилася на 8% до 85 000 одиниць. Водночас це все ще другий за величиною результат за всю історію, а 80% усіх встановлень – 67 800 роботів – припали на країни ЄС. Середньорічний темп зростання ринку в регіоні у 2019–2024 роках становив близько 3%.

В Америці кількість нових роботів четвертий рік поспіль перевищила 50 000 одиниць: у 2024-му було встановлено 50 100 систем, що на 10% менше, ніж у 2023 році. На Сполучені Штати як найбільший регіональний ринок припало 68% усіх інсталяцій – 34 200 одиниць, на 9% менше за попередній рік. США імпортують більшість роботів з Японії та Європи й мають небагато власних постачальників. У Мексиці 2024-го встановили 5 600 роботів (мінус 4%), причому 63% поставок припало на автопром. У Канаді інсталяції скоротилися на 12% до 3 800 одиниць, і майже половину попиту – 47% – сформувала автомобільна промисловість, тісно прив’язана до інвестиційних циклів сектору.

Макротренди автоматизації та прогнози до 2028 року

МВФ очікує, що глобальна економіка зростатиме у досить вузькому діапазоні: від 2,9% до 3,0% у 2025 році та від 2,9% до 3,1% у 2026 році. Геополітична напруженість, війна в Східній Європі, конфлікти на Близькому Сході й перебої в торгівлі створюють значні ризики для бізнесу та інвестицій.

Робототехнічна галузь не застрахована від цих шоків, однак немає ознак, що довгостроковий тренд зростання зміниться. Регіональні динаміки суттєво різняться, проте сукупна глобальна траєкторія лишається позитивною. IFR прогнозує, що у 2025 році кількість нових інсталяцій промислових роботів зросте на 6% – до 575 тисяч одиниць, а до 2028 року світ подолає межу в 700 тисяч систем на рік.

Український ринок AI-роботів — стартова позиція

За даними Statista, обсяг українського ринку AI-роботів у 2025 році прогнозується на рівні близько 37,5 мільйона доларів США. Середній річний темп зростання у 2025–2031 роках оцінюють приблизно у 26,3%, що дає потенціал збільшення ринку до 152,2 мільйона доларів на горизонті 2031 року.

Короткостроково, після нашої перемоги, варто очікувати буму імплементації робототехніки: вже зараз під час війни інвестори вкладаються в будівництво нових заводів і модернізацію існуючих майданчиків, а після завершення бойових дій ці обсяги, ймовірно, зростуть безпрецедентно. У середній перспективі країна має шанс посісти одне з лідерських місць у світі саме в інтеграції роботизованих систем, а не тільки в їх придбанні. Якщо цей потенціал буде реалізовано, експорт рішень у сфері робототехніки до 2035 року може стати одним із ключових елементів структури українського експорту.

Кроки для українського лідерства в промисловій робототехніці

1. Сформувати державну програму роботизації промисловості із податковими стимулами, прискореною амортизацією та грантовими інструментами для малого й середнього бізнесу, який модернізує виробництво.
2. Розбудувати мережу центрів компетенцій і системних інтеграторів на базі університетів, індустріальних парків і технопарків, де бізнес зможе "наживо" тестувати роботизовані рішення перед масштабуванням.
3. Залучити в Україну ключових світових виробників промислових роботів, роблячи акцент не тільки на складанні, а й на розробці програмного забезпечення, сервісі та експорті інтегрованих рішень під брендом українських інтеграторів.
4. Ув’язати роботизацію з політикою безпеки й оборонної промисловості, щоб досвід швидкого створення безпілотних систем і сенсорних мереж на війні перетворився на конкурентну перевагу на цивільних ринках.

Якщо ці елементи зійдуться, Україна отримає рідкісний історичний шанс увійти до клубу країн, які задають стандарти промислової робототехніки, а не лише купують готові лінії. Питання лише в тому, чи зможемо ми скористатися цим вікном можливостей до того, як глобальна гонка автоматизації остаточно поділить ролі.