Пацієнти проти лікарів — чому важлива довіра

Мене завжди вражає, як легко пацієнти звинувачують лікарів. Здається, що медик — це той, хто завжди винен: у запізнілому діагнозі, у складному лікуванні, у самому факті хвороби. Але рідко хто ставить собі запитання: а що я зробив для того, щоб не потрапити в цю точку? Коли я востаннє проходив обстеження? Чи звертав увагу на тривожні сигнали від власного тіла?

Небезпека соцмереж

Алгоритми соцмереж часто підсовують нам не фахових лікарів, а блогерів, які добре говорять і виглядають упевнено. За даними BMJ Global Health, 2022, у TikTok понад 25% популярних відео про рак містять дезінформацію. А багато з них — від людей без жодної медичної освіти. Ці поради не просто непотрібні. Вони можуть бути смертельно небезпечними.

Один із прикладів — відео з порадами "очищення організму" від раку лимонним соком або содою. На жаль, тисячі переглядів — це не доказ. І коли пацієнт іде за цими порадами, ми, лікарі, часто отримуємо його вже надто пізно.

Сьогодні дуже багато людей вірять не лікарям, а інтернету. У TikTok, Instagram або Telegram можна знайти "рецепти від усього" — від онкології до безпліддя. І часто ці поради дають люди без жодної медичної освіти. Але звучать впевнено. З прищуром. З мовою, яка гойдає емоції.

Це не просто випадкові поради: дослідження JAMA, 2018 показало, що дезінформація в соцмережах прямо шкодить здоров’ю, призводить до відмови від доказового лікування і втрати довіри до медицини.

Коли інтернет шкодить замість допомоги

Я бачу наслідки цього майже щотижня. Був у мене випадок: пацієнтка з раком шийки матки 1 стадії. Захворювання виявлене вчасно, чудові шанси. Але вона прочитала щось в інтернеті й вирішила лікуватись... бензином. Не жарт. Не болиголов чи "чистотіл", як іноді буває. А бензином. Коли вона повернулась до традиційної медицини, було вже пізно: пухлина перекрила весь малий таз, нирки перестали працювати, почались кровотечі, загнивання. Вона загинула. Не від самої хвороби. Від страху й недовіри.

І таких випадків багато: за даними JNCI, 2018, використання альтернативної медицини замість стандартного лікування асоціюється з вищим ризиком смертності у хворих на рак.

Онконастороженість — чому її не вистачає?

Часто я бачу, як люди оббігають кількох лікарів — не щоб краще розібратись, а щоб знайти ту відповідь, яку хочеться почути. Не "у вас серйозне захворювання", а "нічого страшного, просто запалення". І в цій гонитві за комфортною версією хвороба продовжує розвиватися. Ми втрачаємо час — найцінніше, що може бути в онкології. Пошук "приємного діагнозу" не змінює правди. Але змінює шанси.

Мене болить, коли люди намагаються звинуватити когось, замість того щоб визнати: я не дослухався. Я відкладав. Я довірився незнайомцю в екрані, а не фахівцю. Бо, на жаль, онконастороженість у нашому суспільстві дуже низька. Люди часто просто не допускають думки, що це може статися з ними.

Коли самодіагностика шкодить

Ще один виклик — те, що називається кіберхондрією. Це коли людина годинами читає про симптоми в Google і накручує себе ще до візиту до лікаря. Дослідження Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, ще у 2014 році показало: надмірний самостійний пошук медичної інформації в інтернеті пов’язаний з підвищеною тривожністю, а не з кращими рішеннями. Тобто замість допомоги — параліч і страх. А страх — головний ворог своєчасного лікування.

Почуття провини та страх діагнозу

А ще — я бачу, як інформація в інтернеті змушує пацієнтів соромитися. Вони читають, що рак — це завжди наслідок "поганої" поведінки. Що онкохворий — винен сам. Що все можна було "попередити" — харчуванням, позитивним мисленням, біодобавками. І це породжує відчуття провини. Люди бояться сказати вголос свій діагноз, бояться засудження. Це ще більше віддаляє їх від лікування.

Довіра — частина лікування

Медицина — це не магія. Але лікар — це не ворог. Ми справді хочемо допомогти. Але ми можемо допомогти лише тоді, коли нас чують. Коли до нас звертаються вчасно. Коли між нами є довіра. Саме довіра визначає результат: за даними PLoS ONE, 2014, якісна взаємодія між пацієнтом і лікарем прямо впливає на ефективність лікування та навіть тривалість життя.

Час, якого не повернути

Тому я завжди закликаю пацієнтів: перевіряйте джерела. Довіряйте тим, хто має освіту, досвід, клінічну практику. Запитуйте, якщо не зрозуміло. Приймайте рішення разом із лікарем. І не втрачайте найголовнішого — часу.

Час, увага до себе й довіра — це найсильніші ліки, які у нас є.