Інвестиції

Нікотинові паучі в ЄС — як Україні взяти правильний курс

Регулювання нікотинових паучів в Україні та Європі. Порівняння підходів, фіскальні аспекти та ризики тіньового ринку від експерта.

Єфрем Лащук
Єфрем Лащук

к.ю.н, доцент, керівник практики GR та публічної адвокації Crowe Mikhailenko

Дата публікації:
9 січня 2026 10:58
Нікотинові паучі в Україні та ЄС — аналіз експерта з податків Єфрема Лащука
Нікотинові паучі. Фото: колаж Новини.LIVE

Регулювання тютюнових та нікотиновмісних виробів у світі за останні два десятиліття стало одним із ключових напрямів політики охорони здоров'я. З моменту набрання чинності Рамкової конвенції ВООЗ щодо контролю над тютюном (РКБТ) у 2005 році країни поступово впроваджують комплексні заходи, спрямовані на зменшення поширеності куріння та захист населення від його наслідків. Проте поява нових продуктів — електронних сигарет, тютюнових виробів для нагрівання та нікотинових паучів — поставила перед урядами нові виклики.

Україна, яка має зобов'язання гармонізувати своє законодавство з acquis ЄС у рамках Угоди про асоціацію та процесу євроінтеграції, стикається з дилемою: як врегулювати нові нікотинові продукти так, щоб одночасно захистити здоров'я громадян, забезпечити надходження до бюджету та уникнути розростання тіньового ринку.

Особливо актуальним є питання щодо нікотинових паучів (oral nicotine pouches, НПОЗ) — продуктів, які стрімко набирають популярності серед молоді та дорослих у багатьох країнах світу. Європейський досвід у цьому питанні може стати для України дороговказом, адже саме ЄС сьогодні є одним із найбільш розвинених регуляторних просторів у сфері контролю над тютюном та нікотином.

Європейська нормативно-правова база: від директив до національних законів

Основою регулювання тютюнових виробів у ЄС є Директива 2014/40/ЄС, яка встановлює правила щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів. Вона охоплює питання щодо маркування, попереджувальних написів, заборони ароматизаторів та реклами. Проте нікотинові паучі як новий продукт у момент ухвалення директиви ще не були поширені, тому залишилися поза її прямим регулюванням.

Ще одним ключовим документом є Директива Ради 2011/64/ЄС про акцизний податок на тютюнові вироби. Вона гармонізує ставки акцизів на класичні тютюнові вироби, але не охоплює нові продукти, включно з паучами. Єврокомісія у 2018 році рекомендувала застосовувати до них підхід "інший тютюн для куріння", що означало найнижчі ставки акцизу серед усіх тютюнових виробів.

У 2025 році ЄС розпочав процес перегляду TED, пропонуючи включити нові нікотинові продукти до сфери дії директиви та встановити для них мінімальні акцизні ставки на рівні із сигаретами. Це викликало значний спротив серед держав-членів та експертної спільноти, адже такий підхід нівелює принцип "зменшення шкоди" і може стимулювати тіньовий ринок.

Практика країн ЄС

Польща

У 2025 році Польща вперше запровадила регулювання нікотинових паучів. Законодавство визначило їх як окрему категорію продуктів, встановило максимальний вміст нікотину (20 мг/г), заборонило використання добавок, що посилюють залежність, та запровадило обов'язкові попереджувальні написи. Також було введено заборону продажу неповнолітнім, через інтернет та торговельні автомати.

З точки зору оподаткування, Польща включила паучі до переліку підакцизних товарів, визначивши їх як "вироби, що не містять тютюну, але містять нікотин". При цьому паучі не забороняються, а виводяться з тіні: виробники реєструються, а продукція маркується. Це дозволило державі контролювати ринок та отримувати додаткові бюджетні надходження.

Словаччина

Словаччина у 2024–2025 роках також запровадила регулювання нікотинових паучів, включивши їх до переліку підакцизних товарів. Законодавство країни визначає паучі як продукти для перорального застосування, що не містять тютюну, але містять нікотин у порційних пакетиках. Встановлено максимальний вміст нікотину — 20 мг на порцію, що відповідає середньоєвропейському рівню та узгоджується з практикою Болгарії, Польщі та Румунії.

Регулювання передбачає обов'язкові попереджувальні написи на упаковках ("Цей продукт викликає залежність"), заборону продажу неповнолітнім та обмеження реклами. Особливістю словацького підходу є акцент на контролі інгредієнтів: виробникам заборонено додавати речовини, які можуть підсилювати залежність або створювати ілюзію "корисності" продукту (наприклад, вітаміни чи кофеїн).

З точки зору оподаткування, Словаччина застосовує знижену диференційовану ставку акцизу для паучів порівняно з сигаретами, що відповідає принципу "зменшення шкоди". Це дозволяє державі отримувати стабільні бюджетні надходження, водночас стимулюючи курців переходити на менш ризикові альтернативи. Такий підхід вважається компромісним: він забезпечує контроль над ринком, але не створює умов для масового переходу продукції у тіньовий сектор.

Угорщина

8 серпня 2023 року Угорщина повідомила Європейську Комісію про свої плани щодо регулювання нікотинових пакетиків, які передбачали внесення змін до Декрету 39/2013. Нове регулювання відкрило шлях для легального продажу нікотинових пакетиків по всій Угорщині. Основні моменти, що були представлені на розгляд, включають обмеження максимальної концентрації нікотину на пакетик, яка не повинна перевищувати 17 мг/г, і встановлено низку умов щодо їх продажу. Зокрема нікотинові паучі не можуть містити жодних добавок, перелічених у Додатку до Постанови 39/2013 (зокрема таких як мед, чай, цукор та інші), можуть містити харчові добавки, вітаміни чи інші речовини, які обіцяють покращення психічного чи фізичного здоров'я або зменшення ризиків для здоров'я, не можуть містити кофеїн, таурин або інші сполуки, пов'язані з "відчуттям енергії та життєвої сили".

Запропонована регуляторна база є суттєвим зрушенням порівняно з попередньою забороною, вводячи структуровані рекомендації щодо розподілу та продажу нікотинових пакетиків. Новий Декрет визначає конкретні вимоги до стандартів продукції, пакування та заходів безпеки. Ці регуляції мають на меті збалансувати доступ споживачів із захистом громадського здоров'я, встановлюючи чіткі параметри для легального функціонування ринку. Рамка містить положення щодо контролю якості, обмежень вмісту нікотину та вимоги до перевірки віку.

Інші країни

У більшості країн ЄС встановлено верхні межі вмісту нікотину в паучах — від 16 до 25 мг. Наприклад, Естонія дозволяє до 25 мг, Болгарія, Румунія та Словаччина — до 20 мг, Італія та Фінляндія — близько 16 мг.

Таким чином, європейська практика демонструє прагнення до балансу: дозволяти використання паучів як менш ризикової альтернативи курінню, але водночас обмежувати їхній вміст нікотину та доступність для неповнолітніх.

Дискусії в ЄС: між охороною здоров'я та економікою

Європейська дискусія щодо майбутнього регулювання паучів та інших нових нікотинових продуктів зводиться до кількох ключових аргументів:

Захист здоров'я: прихильники жорсткого регулювання наголошують на ризиках залежності та популярності серед молоді.

Зменшення ризику: експерти з громадського здоров'я підкреслюють, що негорючі продукти значно менш ризикові, ніж сигарети, і можуть допомогти курцям відмовитися від традиційного тютюну.

Фіскальні інтереси: уряди прагнуть збільшити надходження до бюджету, але надмірне оподаткування може стимулювати контрабанду та нелегальний ринок.

Євроінтеграційний вимір: гармонізація правил у межах ЄС важлива для єдиного ринку, але країни-члени наполягають на збереженні певної гнучкості.

Український контекст

В Україні нікотинові паучі поки що не охоплені регулюванням. Спроба врегулювати їх була зроблена у законопроєкті №14110-д (грудень 2025 року). Проте документ містить низку норм, які фактично означають заборону продукту: обмеження вмісту нікотину до 1 мг на порцію, заборона добавок.

Провідні бізнес асоціації та експертна спільнота вважає ці положення контрпродуктивними, наголошуючи, що вони суперечать практиці ЄС та США, де, відповідно до дослідження світового досвіду — дозволені продукти із вмістом нікотину в середньому 10-20 мг/г. Крім того, надмірні обмеження можуть призвести до втрат бюджету та стимулювати тіньовий ринок, як це вже сталося з електронними сигаретами.

Законопроєкт №14110-д пропонує обмежити вміст нікотину в паучах до 1 мг на порцію. Це фактично означає заборону більшості продукції, яка сьогодні є на ринку України (де середній вміст становить 3–20 мг). Це матиме наслідком втрати бюджету від акцизів та ПДВ. За даними бюджетної експертизи Комітету ВРУ з питань бюджету - заборона нікотинових паучів призведе до втрат близько 0,8 млрд грн на рік (в умовах 2025 року). З урахуванням тенденції зростання ринку та щорічного підвищення акцизів - прогнозні втрати у 2026 році становитимуть 1,5 млрд грн, а надалі — щонайменше 2 млрд грн щорічно.

Досвід електронних сигарет показує, що після заборони ароматизованих виробів у 2024 році частка нелегальної продукції зросла до 93,6% (висновки дослідження Кантар). Якщо аналогічна політика буде застосована до паучів, можна очікувати, що більшість продукції переміститься у нелегальний сектор, де вона буде доступна неповнолітнім без будь-якого контролю.

Заборона легального ринку створює ризики для інвестиційного клімату. Бізнес-асоціації прогнозують, що ухвалення законопроєкту у нинішньому вигляді може призвести до згортання виробництва та імпорту, втрати робочих місць у суміжних галузях (логістика, роздрібна торгівля, маркетинг). Запровадження норм, які суперечать практиці ЄС (де дозволені продукти з вмістом нікотину в середньому 10-20 мг/г), може створити бар’єри для гармонізації законодавства та викликати критику з боку європейських партнерів.

Чому досвід ЄС важливий для України

Європейський досвід регулювання нікотинових паучів має для України стратегічне значення з кількох причин. Передусім Україна взяла на себе зобов’язання поступово наближати своє законодавство до норм ЄС. Це стосується не лише класичних тютюнових виробів, а й нових нікотинових продуктів. Якщо Україна ухвалить регулювання, яке суперечить практиці ЄС (наприклад, встановить надмірно низькі ліміти вмісту нікотину) - це створить правові колізії та ускладнить процес інтеграції до єдиного європейського ринку.

Європейські країни виходять із принципу "зменшення ризику": продукти, які є менш ризиковими порівняно з сигаретами, повинні залишатися доступними для дорослих споживачів, але з обмеженнями щодо реклами, обмеженням продажу неповнолітнім та маркування. Для України це означає, що регулювання має бути спрямоване не на заборону, а на контроль і баланс між охороною здоров’я та реаліями ринку.

Європейський досвід показує, що надмірне оподаткування або заборони - стимулюють нелегальну торгівлю. Україна вже має схожий власний приклад із ароматизованими електронними сигаретами. Якщо законопроєкт №14110-д буде ухвалений у нинішньому вигляді - це буде повторенням ситуації, коли легальний ринок зникає, торгівля переміщується "у тінь", а бюджет втрачає мільярди гривень.

ЄС поступово вводить акцизи на нові продукти, але робить це диференційовано, щоб уникнути різкого падіння доходів та стимулювання контрабанди. Для України важливо врахувати цей досвід, адже бюджетні втрати від непродуманих рішень можуть бути критичними в умовах війни та економічної нестабільності.

Європейські країни приділяють особливу увагу захисту неповнолітніх: заборона продажу онлайн, у торговельних автоматах, суворі вимоги до упаковки. Україна має врахувати ці практики, щоб мінімізувати ризики поширення паучів серед молоді, але водночас не створювати умов для неконтрольованого нелегального ринку.

Україна стоїть перед вибором: або піти шляхом заборон, які вже довели свою неефективність, або врахувати європейський досвід і створити збалансоване регулювання. ЄС демонструє, що нікотинові паучі можна контролювати через обмеження вмісту нікотину, заборону реклами, захист неповнолітніх та диференційоване оподаткування. Для України це означає можливість одночасно захистити здоров’я громадян, забезпечити стабільні бюджетні надходження та виконати євроінтеграційні зобов’язання.

закон податки здоров'я законопроєкт акцизи тютюн

Інші колонки з розділу

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Катерина Познанська

Катерина Познанська

Радниця Crowe Mikhailenko, керівниця практики грантового фандрейзингу, PhD з історії України, магістерка соціології

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Єфрем Лащук

Єфрем Лащук

к.ю.н, доцент, керівник практики GR та публічної адвокації Crowe Mikhailenko

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Юрій Міленін

Юрій Міленін

фінансовий радник Brave Capital

Більше колонок

Інші новини з розділу

Більше новин

Стати автором

1 /