Оборонпром

Комерційні борти як зброя — Балтика в режимі тривоги

Як комерційні судна стають інструментом тиску на підводну інфраструктуру Європи. Експертний аналіз стратегічної безпеки.

Владислав Клочков
Владислав Клочков

генерал-майор, PhD; експерт із стратегічної безпеки, American University Kyiv

Дата публікації:
3 січня 2026 14:14
Гібридна загроза на Балтиці — аналіз від генерал-майора Владислава Клочкова, PhD
Гібридні загрози на Балтиці. Фото: колаж Новини.LIVE

Один рейс комерційного судна, п’ять ушкоджених кабелів — і вся Європа рахує секунди до ескалації. Це та сама "сіра зона" від Балтики до Червоного моря: підводні кабелі рвуться, дрони й ракети кошмарять судноплавство, глушиться GPS, а "невинні" борти тестують межі НАТО, ЄС і світової торгівлі без оголошення війни.

Балтика, Чорне, Червоне: чотири роки, що змінили карту безпеки

Вибухи на Nord Stream у 2022-му зняли останні ілюзії про "аполітичне" дно морів. Відтоді кабелі й труби опинилися не в технічних додатках, а у щоденних брифах міністерств оборони. Європейські столиці перейшли від обережних евфемізмів до робочих груп і спільних протоколів оповіщення, з’явилися перші матриці ризиків для підводних комунікацій, а також стандарти мінімальної ремонтної готовності операторів. Підводний простір увійшов у стратегічне планування на рівні альянсів, де поряд із повітрям і сушею тепер розглядають морське дно як окремий домен, що потребує постійного моніторингу та правових запобіжників.

Другий ефект — зміна мови рішень. Держава більше не може відкладати відповідь до завершення багатомісячних експертиз, тому вводяться пороги оперативної кваліфікації інцидентів і процедури міждержавної нотифікації протягом годин. У навчальні плани лягають спільні тренування флотів, відпрацювання доступу до кабельних трас, взаємодія з приватними суднами-кабелеукладальниками. Звична карта безпеки розширилася до глибини, і кожне міністерство отримало "підводний" розділ у власній компетенції.

2023: Balticconnector і "сіра" логістика під цивільним прапором

Пошкодження Balticconnector та сусідніх телеком-ліній збіглося з курсом комерційного судна поблизу траси кабелів. Слідчі показали борозни якоря, політики — нову рамку, у якій цивільний флот здатний маскувати приховані операції. Від цього моменту регіон перейшов на інший темп, прикордонні й морські служби синхронізували трекінг AIS, а страхові компанії переглянули тарифи для суден, що працюють у вузлах кабельних перетинів. Паралельно оператори почали погоджувати коридори безпечної якорної стоянки, щоб не перетинатися з підводними магістралями навіть у штормових умовах.

Дискусія вийшла за межі Балтики. Порти та агентські компанії отримали рекомендації з додаткової перевірки ланцюга власності суден і їхніх маршрутів, з’явилися сценарії навмисного вимкнення транспондерів і підміни маршрутних даних. На практиці це означає, що "звичайний" рейс у зоні кабелів більше не проходить без фонового контролю, а кожна незапланована зупинка біля траси тягне за собою дзвінки диспетчерів і перевірку документів у найближчому порту.

Зима 2024: EstLink 2 і ціна відсутності запасу міцності

Зупинка EstLink 2 без явних ознак диверсії оголила вразливість "кабельної Європи". Трафік перерозподілявся, затримки множилися, оператори рахували секунди відгуку, а критична інфраструктура зіштовхнулася з питанням про мінімально допустимий запас пропускної спроможності. Уряди склали карти резервних маршрутів і терміни виходу ремонтних екіпажів, визначили погодні "вікна" для робіт і розмістили склади з кабельними секціями ближче до аварійних вузлів, щоб скоротити логістику до годин.

Технічна відмова стала політичним фактом ще з однієї причини. Вона показала, що кібербезпека і "залізо" мають спільний календар, тому центри реагування на інциденти почали будувати змішані зміни: інженери мереж, фахівці з OT-безпеки, представники флотів і берегової охорони. Навіть коли ніхто не атакує, економіка відчуває вагу простоїв, а довіра до системи знижується. Наступні бюджети включили рядки про подвійне резервування, про тренування ремонтних екіпажів і про спільні комунікаційні плани на випадок збоїв, щоб інформаційний вакуум не множив паніку.

Червоне море: коли маршрути вантажів і даних зливаються

Напади на судноплавство й перебої інтернет-магістралей у Червоному морі змусили об’єднати морську та цифрову безпеку в один контур. У гру увійшли приватні супутникові сузір’я для моніторингу руху, ризик-моделі страхових аналітиків, штаби, що планують ескорти і обхідні маршрути. Складання шляхів контейнеровозів і карт кабелів в один шар стало рутинною практикою, адже час доставки товару і стабільність зв’язку почали залежати від тих самих вузьких місць, портів і проток.

Зміна маршрутизації через довгі обхідні шляхи додала витрати на паливо, зірвала графіки портів, ускладнила контрактні зобов’язання. Бізнес-сектор відреагував перерахунком форс-мажорів, а держави — розширеними мандатами на супровід і спостереження. Раніше "цифрова" і "морська" політики жили в різних документах, тепер вони лежать на одному столі, з однією картою ризиків і спільною кімнатою ситуаційної обізнаності.

GNSS-глушіння і щоденна робота QRA

Від 2024 року над Балтикою та Північчю накопичуються періоди інтенсивного глушіння GNSS. Авіакомпанії змінили профілі польотів, диспетчери частіше переводять борти на процедури зниженої залежності від супутникової навігації, пілоти відновлюють навички роботи з інерціальними та радіонавігаційними системами. У цей самий час на повітряних базах чергує QRA: Quick Reaction Alert, пара винищувачів із екіпажами, що уже в спорядженні, двигуни прогріті, план перехоплення узгоджується ще на руліжній доріжці, час реакції вимірюється хвилинами. Про це писав минулого разу у колонці "РФ тестує небо НАТО — як Британія зриває сценарій".

Механіка проста і вимоглива. Пара злітає, бере курс на ціль, встановлює візуальний контакт, подає міжнародні сигнали, супроводжує борт із порушеною комунікацією або без транспондера до безпечного маршруту чи найближчого аеропорту. За лаштунками — чергові зміни на радарах, зв’язківці, що тримають частоти чистими, і командири, які приймають рішення в режимі "тут і зараз". У періоди глушіння GNSS це не екзотика для фанатів авіації, а щоденна страховка цивільного неба і спосіб не допустити ескалації через людську помилку.

Фінал 2025: п’ять кабелів і один сухогруз

Під кінець 2025-го Фінляндія заявляє про п’ять ушкоджених кабелів зв’язку майже синхронно з проходженням сухогрузу, що вийшов із російського порту. Судно згодом затримують в іншій акваторії, розслідування розгалужується на кримінальні, технічні та дипломатичні треки. Ланцюжок збереження доказів, аналіз якорів і тросів, відновлення журналів руху, звірка з супутниковими спостереженнями, опитування екіпажу — це довга процедура, але набір ознак знайомий, формально цивільний ресурс працює по вразливій інфраструктурі в момент, коли увага охорони розосереджена.

Правові наслідки готуються паралельно, порти проводять додаткові огляди, страховики переглядають умови, регіональні штаби підтягують патрульну авіацію і кораблі забезпечення. У фокусі опиняються прапори зручності, реальні бенефіціари, маршрути постачання, які можуть тягнутися через декілька юрисдикцій. Такі кейси штовхають політику з реагування на профілактику, карти кабелів з’єднуються з маршрутами патрульної авіації, юридичними механізмами швидких санкцій і фондами екстрених ремонтів, а також з простим правилом, що несподівані стоянки над трасами мають коштувати дорого.

Логіка, що проступає крізь випадки

Якщо звести інциденти в лінію, виходить сценарій з чіткими ланками. Перший удар по трубопроводах зняв табу з підводної інфраструктури, далі почалося тестування цивільних бортів як інструмента тиску і перевірка меж відповідальності союзників. Технічні збої показали ціну відсутності резервів і планів відновлення, глушіння навігації та регулярні QRA-вильоти задали нову "вартість" повітряної безпеки. Багатоточкові пошкодження кабелів змусили мислити не портами та кордонами, а коридорами даних і коридорами ескалації, де людська помилка здатна прискорити кризу швидше за будь-яку заяву міністра.

У цій картині стримування працює інакше. Рахують не лише кораблі й літаки, а й години на ремонт, кілометри запасних гілок, швидкість юридичної реакції, прозорість даних, що дозволяють громадськості розуміти, що відбувається. Кожен епізод, навіть без диверсій, навчає системи, і саме навчання стає головним інструментом уникнення наступної кризи.

Що робити урядам, операторам і альянсам

Державам потрібен постійний моніторинг "від дна до орбіти", де дані флотів, ВПС, енергетиків і телеком-операторів сходяться в одну картину доби. Це вимагає порогів для оперативної кваліфікації інцидентів, що запускають спільні дії за години, а не тижні, і правових механізмів, які дозволяють швидко обмежувати рух суден у зонах підозрілої активності. Корисно мати міждержавні угоди про доступ до кабельних трас для огляду і ремонтів, щоб бюрократія не ставала ще одним шаром ризику.

Регуляторам варто закріпити стандарти ремонтної готовності: час виходу кабелеукладальних суден, мінімальний запас секцій, точки зберігання, періодичні навчальні "тривоги" з публічними звітами. Операторам мереж — синхронізація карт ризику, дублювання вузлів і магістралей, розв’язання вузьких місць на стиках енергетики та зв’язку. Альянсам — спільні патрулі й обмін телеметрією, доступ до супутникових знімків, єдині правила поведінки для цивільних суден у зонах критичної інфраструктури, а також регулярні сценарні вправи з участю приватного сектору, щоб рішення на морі й у небі підкріплювалися готовими контрактами на ремонти і страховими продуктами.

Європа, що вчиться жити у "сірій зоні"

Підводні магістралі та повітряні коридори більше не фон. Це сюжет, у якому економіка, право і оборона замикаються в один контур керованості, і цей контур потрібно підтримувати щоденно. Там, де інфраструктура ділить простір із гібридними інструментами, перевагу дає передбачуваність, постійна ситуаційна обізнаність, стандартизована готовність до ремонту, швидка юридична реакція і зрозумілі правила для цивільного флоту. Паралельно варто тренуватися частіше, ніж приходять кризи: проводити регулярні морські та авіаційні навчання й навчальні тривоги, робити стрес-тести з імітацією відмов, тестувати зв’язок між штабами та компаніями й відкрито пояснювати громадянам, що саме робиться для стійкості, адже прозора комунікація знімає частину напруги ще до того, як вона стає заголовками.

Без цього Європа й надалі рахуватиме секунди щоразу, коли на радарі з’являється "невинний" борт, а на мапі — новий розрив кабелю. З готовими планами, відпрацьованими процедурами і спільною мовою між державами та бізнесом час працює інакше, і це найкраща інвестиція у безпеку в сірій зоні, яка нікуди не зникне завтра.

Балтійське море оборонна сфера безпека підводний кабель оборонні технології

Інші колонки з розділу

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Микита Макушин

Микита Макушин

Керівник представництва Milrem Robotics в Україні

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Олександра Фадєєва

Олександра Фадєєва

експертка з міжнародних грантових проєктів компанії Crowe Mikhailenko

Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?

Анатолій Амелін

Анатолій Амелін

Заступник голови ради Defence Alliance of Ukraine

Більше колонок

Інші новини з розділу

Більше новин

Стати автором

1 /