Як відкрити західні ринки — стандарти НАТО та ITAR

BraveTech EU та інтеграція українських компаній у західні ринки піднімають ключове питання: як будувати ланцюги постачання, що відповідають стандартам НАТО та ITAR. Це не просто формальність, а комплексна система правил і процедур, що визначають довіру до виробника та його допуск у міжнародні оборонні програми.

NATO STANAG та стандарти AQAP/ISO

НАТО встановлює стандарти взаємосумісності (STANAG), які охоплюють технічні вимоги до озброєння, логістики та зв’язку. Виробники, що прагнуть інтегруватися у ланцюги постачання НАТО, повинні працювати в межах цих специфікацій. Для цього застосовують сертифікацію систем управління якістю.

Першим кроком зазвичай є ISO 9001 — універсальний стандарт управління якістю, що дозволяє впорядкувати процеси й забезпечити контроль на всіх рівнях. AQAP (Allied Quality Assurance Publications) — спеціалізований стандарт НАТО, який базується на ISO 9001, але вимагає суворішого контролю: управління конфігурацією, аудит постачальників, чіткі критерії приймання продукції. Для інтеграції до ланцюгів НАТО обов’язковими є AQAP 2110 (розробка та виробництво) чи AQAP 2131 (кінцеві вироби).

Оптимальна модель: впровадження ISO 9001 як фундаменту, а потім — сертифікація AQAP. Це дозволяє побудувати систему поступово й без надмірних ризиків.

ITAR: американські правила гри

ITAR (International Traffic in Arms Regulations) — регламент уряду США, який контролює експорт оборонних товарів і технологій. Його вплив на ланцюги постачання колосальний: від контролю за доступом до технічних даних до вимоги реєстрації в Directorate of Defense Trade Controls (DDTC).

Компанії повинні створити програму ITAR Compliance, що включає:

• навчання персоналу;
• суворий облік і контроль доступу до технологій;
• захист даних і фізичних виробів від несанкціонованого доступу.

Навіть передача креслень чи інструкцій між співробітниками може вимагати дозволу, якщо вони не є громадянами США. Недотримання тягне за собою штрафи, втрату ліцензій або кримінальну відповідальність.

TAA та DSP-83: інструменти контролю

TAA (Technical Assistance Agreement) — юридичний механізм, що дозволяє партнерам обмінюватися технічними даними на довгостроковій основі. Він працює як "абонемент" для технологічної співпраці.

DSP-83 ("Non-transfer and Use Certificate") — документ, що гарантує законність кінцевого використання та кінцевого користувача. Кожна поставка чутливих технологій із США супроводжується DSP-83, що підтверджує: продукція не буде перепродана чи передана без дозволу уряду США.

Приклади інтеграції

Українська компанія, яка виробляє шоломи, починає з ISO 9001: це контроль якості сировини, документації та процесів. Далі — AQAP 2110, що відкриває двері в ланцюги НАТО. Якщо ж мова йде про розробку ПЗ для американських дронів, необхідне ITAR Compliance: реєстрація в DDTC, навчання персоналу й контроль доступу. У випадку співпраці з американським постачальником радарних компонентів потрібно підписати DSP-83, а для довгострокової розробки — TAA.

Що це означає для українських виробників

Дотримання NATO STANAG, сертифікація ISO 9001/AQAP та відповідність ITAR — це не бюрократія заради паперів. Це квиток до інтеграції в програми союзників, що гарантує прозорість, контроль якості й довіру. Тільки ті компанії, які зможуть пройти цей шлях, стануть повноцінними гравцями на західних ринках оборонних технологій.