Як пережити свята без близької людини

Свята закінчилися, стрічка повернулася до буднів, а у вас, навпаки, ніби лише зараз підступив справжній сум. Це поширена реакція: гучний сезон минає, і тиша оголює те, що весь час боліло.

Чому після свят може стати важче

Під час самого святкового періоду багато хто тримається на інерції. Є задачі, рух, дрібні ритуали, чужі повідомлення, наче тимчасова "оболонка", яка не дає провалитися.

Коли ця оболонка спадає, психіка робить свою "звірку": як було колись і як є тепер. Для людей, які переживають утрату або живуть у вимушеній розлуці, ця різниця відчувається фізично, ніби хтось забрав повітря з кімнати.

В українській реальності додається війна. Напруга не вимикається разом із календарем, а виснаження накопичується. У такому стані навіть маленькі нагадування про близькість інших людей можуть відгукуватися гостро.

Які переживання я вважаю нормальними

Сум і печаль часто говорять про цінність зв’язку. Злість піднімає тему несправедливості й безсилля перед обставинами. Заздрість може підсвічувати потребу в теплі, яку давно відкладали.

Буває відсторонення або байдужість, і це теж не "черствість". Інколи психіка так захищає нас, коли болю забагато, а ресурсів замало.

Важливо й те, що емоції змінюються хвилями. Сьогодні людина плаче, завтра ніби "заморожується", потім на хвилину відчуває легкість, а далі знову повертається туга. Амбівалентність не свідчить про несталість любові, вона свідчить про складність ситуації.

Фон підсилює і стан тіла. У звіті ВООЗ за результатами оцінки потреб дорослого населення в Україні (жовтень 2024) 68% опитаних повідомили про погіршення здоров’я від початку війни. У подальшому оновленні ВООЗ (липень 2025) зазначено, що понад 70% респондентів протягом року мали симптоми тривоги, депресії або сильного стресу, а по професійну допомогу звертався лише приблизно кожен п’ятий.

Як тілесно-орієнтована терапевтка, я бачу тут просту логіку: виснажене тіло гірше "перетравлює" сильні почуття. Тому перше, що варто зробити, це повернути собі базову опору через сон, тепло й дихання.

Кроки як пережити свята без близької людини і після них

1. Дайте почуттям назву. Одне чесне речення на кшталт "мені сумно" або "мені порожньо" вже знімає частину внутрішнього тиску.
2. Сформулюйте межі на найближчі два тижні. Куди ви готові йти, а де потрібна пауза, з ким спілкування підживлює, а з ким виснажує.
3. Зробіть маленький ритуал зв’язку або пам’яті, який не ранить. Свічка, лист, фото в кишені, донат, один символічний жест вдячності.
4. Домовтеся про один "живий" контакт. Не багато, а якісно: прогулянка, чай, дзвінок, група, сесія зі спеціалістом.
5. Поверніть опору в тіло. Тепла їжа, вода, спокійний рух, кілька довших видихів, денне світло, якщо воно доступне.
6. Дозуйте тригери. Стрічка, святкові фото, зустрічі "бо треба", фільми, що розгойдують сльози, мають право бути на паузі.
7. Якщо стає нестерпно, звертайтеся по допомогу. МОЗ публікує контакти гарячих ліній психологічної підтримки, а платформа "Ти як?" зібрала верифіковані сервіси та інструменти самодопомоги.

Нові ритуали, що повертають тепло

Післясвятковий період добре витримує не героїзм, а малі рішення. Коротка рутина, яка повторюється щодня, часто діє сильніше за разові "великі плани".

Якщо старі формати болять, оберіть нові. Комусь підходить тиха прогулянка, комусь волонтерство, комусь день без будь-яких святкових символів. У цьому немає зради, є турбота про себе.

І ще одне. Якщо у вас з’являється радість, дозвольте їй бути. Вона не скасовує втрати й не зменшує любові, вона просто нагадує: життя всередині вас ще має голос.

Ми в Betobee вважаємо, що те "після" важче, не робить вас слабкими. Це означає, що важливий зв’язок справді був важливим, а ваша психіка шукає спосіб жити далі з цією правдою.