Експорт українського РЕБ — коли він стане реальністю

Понад десять українських виробників РЕБ об'єдналися в галузеву спілку, щоб перетворити фронтовий героїзм окремих команд на системну індустрію. Український РЕБ уже довів ефективність у бою. Тепер питання в іншому: чи зможемо ми наростити потужності й вийти на світовий ринок до того, як вікно можливостей закриється?

Як виник Альянс і навіщо він потрібен

Український ринок оборонних технологій дуже молодий. Він активно сформувався під час повномасштабної війни, коли у 2022–2023 роках стрімко зросла кількість виробників РЕБ і суміжних рішень. Різні масштаби, підходи, можливості. Різний рівень доступу до фронту й зворотного зв'язку.

У певний момент стало очевидно, що роздробленість ринку починає працювати проти нас. Частина виробників могла відстоювати інтереси у діалозі з державою, з регуляцією, сертифікацією та вивезенням продукції за кордон. Інша частина — ні, хоча робила важливі речі для фронту. Також став помітним розрив між потребами Сил оборони та спроможністю ринку швидко й системно їх закривати.

Це і стало точкою неповернення. Потрібна була галузева спілка — інституційний посередник між бізнесом, державою як замовником і в перспективі міжнародними ринками. Так виник Альянс — як інструмент об'єднання зусиль там, де йдеться про спільні інтереси та розвиток ринку.

Що робить Альянс і які напрямки закриває

Головне завдання Альянсу — узгодження дій, а не спроба закрити всі загрози одним переліком продуктів. Ми узгоджуємо позиції у діалозі з державою, обмінюємося практичним досвідом і технічною експертизою, ділимося відомостями про нові тактики та технічні підходи противника, формуємо спільне бачення розвитку ринку та вимог до якості.

Учасники Альянсу працюють у кількох ключових напрямках: протидія ударним безпілотникам та крилатим ракетам, боротьба з далекобійними дронами, радіоелектронна розвідка (РЕР) і виявлення загроз, захист важливої інфраструктури, мобільні та стаціонарні рішення РЕБ.

При цьому "білі плями" ринку залишаються відчутними. Уніфікація вимог, довгострокове поєднання різних систем, нарощування виробництв — усе це потребує системної роботи, яку окремі підприємства не здатні виконати поодинці.

Чому шлях від дослідного зразка до серії такий важкий

Найефективніша траєкторія РЕБ та РЕР починається з уміння слухати фронт. Противник постійно змінює тактики й частоти, і виріб без регулярного зворотного зв'язку швидко стає неактуальним. Часто старт — це невелика команда розробників, яка швидко створює дослідний зразок і вдосконалює його. Далі виникає "стеля": нарощування потужностей, серійність, стабільні постачання, обслуговування впродовж усього терміну експлуатації.

Існують два шляхи розвитку. Перший — шлях до системного попиту держави: від фронтового запиту через дослідний зразок до уніфікації вимог і нарощування потужностей. Другий — шлях через міжнародні можливості та вкладення, зокрема грантові програми й співпрацю через Brave1, щоб отримати ресурс на зростання.

Альянс уже може покращувати ситуацію: швидший обмін відомостями та експертизою, узгоджена позиція галузі в діалозі з державою, підсвічування перешкод у процесах, підтримка малих команд, щоб сильні розробки не зникали через брак ресурсу. Але перехід від дослідного зразка до серії, нарощування потужностей і нестача кадрів залишаються критичними больовими точками.

Що вирішує торговельний майданчик Brave1 і де його межі

Brave1 Market — передусім вітрина та каталог. В одному місці можна побачити доступні рішення, порівняти тактико-технічні характеристики та ціну, швидше зорієнтуватися, що підходить під запит підрозділу. Для військових це знімає необхідність переглядати десятки сайтів і збирати відомості шматками.

Платформа спрощує орієнтування на ринку, зменшує інформаційний хаос і прискорює первинний вибір. Також на майданчик можуть потрапляти продукти без кодифікації. Це водночас ризик і спосіб швидше дати доступ якісним рішенням. На практиці відповідальні підрозділи все одно випробовують виріб перед закупівлею.

Як виглядає потенціал українського РЕБ на світовому ринку

Ніша України — готові рішення з доведеною ефективністю, які можна використовувати вже сьогодні, доки західні країни нарощують власне виробництво. Для них особливо цікавими можуть бути комплекси радіоелектронної підтримки, що поєднують РЕР і розумний РЕБ.

Роль Альянсу тут — передусім репутаційного поручителя і платформи довіри. Показати, що представники середовища варті довіри. Допомагати виробникам з питаннями вивезення оборонних технологій за кордон. Гасло "Будуй з Україною" має стати реальним каналом виходу на міжнародні ринки.

Де державно-приватне партнерство може працювати

Закон про державно-приватне партнерство в оборонці — потенційно сильний інструмент. Альянс може бути учасником як платформа співпраці та експертизи, а не як "єдиний виробник".

Такий формат може бути корисним у кількох напрямках: доведення сильних дослідних зразків до серії, співпраця та перенесення виробництва з іноземними партнерами, обслуговування і ремонт протягом усього терміну експлуатації виробу, випробувальна інфраструктура та методики оцінювання.

Водночас є застереження для законодавців і тих, хто вкладає кошти. Швидкість важливіша за бюрократію, адже вікно актуальності коротке. Не варто міряти ефективність лише "ТТХ на папері". Потрібно закладати обслуговування, ремонт та оновлення від самого початку. Критично важливо захищати відомості та право на винаходи. І головне — не створювати монополій, зберігати змагальність у рамках співпраці.

Що таке "спектральне братовбивство" і як його подолати

Це проблема, яку фахівці називають spectrum fratricide. Коли на одній висоті працює наш РЕР, поряд — наш РЕБ, а над ними — наш дрон, без узгодження вони перетворюються на ворогів одне одному. Альянс зобов'язаний стати майданчиком для розробки правил взаємодії. Якщо ми не домовимося про протоколи обміну даними між собою, нас усіх "покладе" ворог або ми самі заглушимо свій зв'язок.

Альянс має розробити єдиний програмний інтерфейс взаємодії. Системи різних виробників і система бойової обізнаності військових повинні "спілкуватися" однією мовою. Ми не можемо покладатися на телефонні дзвінки між командирами зі словами "вимкни РЕБ, я лечу". Це має бути автоматизована система: засоби РЕБ автоматично створюють "вікна" у спектрі для прольоту своїх дронів.

Формула така: Альянс дає технологію та протокол сумісності, а держава робить цей протокол законом. Міноборони має затвердити розроблений Альянсом протокол як обов'язкову вимогу, на кшталт STANAG у НАТО. Хочеш постачати в армію? Твоє програмне забезпечення має підтримувати цей протокол обміну.

Які технологічні напрямки визначають розумний РЕБ

Перший і головний напрямок — програмно визначене радіо (SDR-платформи). Раніше, щоб змінити частоту придушення, треба було міняти обладнання. Зараз РЕБ перетворився на кишеньковий комп'ютер: обладнання залишається тим самим, а можливості змінюються оновленням програм. Якщо ворог зранку почав літати на нестандартній частоті, до обіду ми пишемо код, а ввечері оновлення вже на пристроях на фронті. Швидкість оновлення програм стає важливішою за потужність генератора.

Обчислення на пристрої — критично важливий напрямок. У нас немає часу відправляти сигнал на віддалений сервер для аналізу і чекати відповіді. Ударний безпілотник долає останні 100 метрів за секунди. Тому штучний інтелект має жити безпосередньо на пристрої. Система сама "слухає" ефір, розпізнає сигнал і сама обирає найкращий протокол придушення. Ми відходимо від незмінних "бібліотек сигналів" до динамічного аналізу. Ворог постійно змінює модуляції, тому система має вміти розпізнавати саму структуру підозрілого сигналу.

Чому кадри — найбільше обмеження для зростання

Найбільші обмеження для галузі — брак системних архітекторів та інженерів програмованих мікросхем (FPGA), а також виснаження команд розробників через постійний довгий "забіг". Люди працюють на межі можливостей уже третій рік поспіль.

Роль Альянсу може бути роллю осередку знань: передавання досвіду, взаємодія з технічними університетами, наставництво, робота зі студентами на реальних задачах, обмін некомерційними інженерними практиками. Ми не можемо дозволити собі втрачати спеціалістів через вигорання чи від'їзд за кордон.

Як український РЕБ має виглядати наприкінці 2026 року

Я хотів би бачити кінець 2026 року рубежем, коли український РЕБ перестане бути "героїзмом" окремих команд і стане системною галуззю світового рівня. Моя "мінімальна програма" для Альянсу складається з трьох критичних пунктів.

1. Втілена єдина архітектура. Ми маємо показати суспільству працюючу цілісну систему захисту, де датчики виявляють, штучний інтелект розпізнає, а РЕБ придушує — і все це відбувається в єдиному цифровому контурі. Якщо до кінця 2026 року ми закриємо таким чином хоча б 3-4 ключові області — це буде перемога інженерії над хаосом.
2. Затверджена національна вимога сумісності. Будь-який новий пристрій, який заходить в армію, автоматично "бачить" сусідів і не створює їм завад. Якщо в 2026 році командир бригади все ще буде дзвонити сусідам з проханням "вимкнути шарманку, бо мої не літають" — значить, ми знову топталися на граблях.
3. Вихід на закордонні продажі як джерело коштів для розробок. Це може звучати суперечливо під час війни, але це умова виживання. Держава не зможе вічно оплачувати шалені темпи розробок. До кінця 2026 року учасники Альянсу мають підписати перші великі угоди з іншими країнами. Гроші від продажів за кордон — це ресурс для розробки технологій наступного покоління для захисту України.