Дизайнерські діти — чи готове суспільство до генетичного відбору?

Nucleus Genomics запустив сервіс, який дозволяє батькам обирати ембріони за генетичними характеристиками: від ризиків для здоров'я до кольору очей і навіть прогнозованого IQ. Вартість такого "відбору майбутнього" — $5,999. Але чи готові ми до суспільства, де дитину можна "замовити" за каталогом?

Nucleus Genomics і запуск сервісу

Nucleus Genomics — американський біотехнологічний стартап, заснований у 2021 році Кіаном Садегі. Компанія спеціалізується на використанні полігенних ризикових моделей для прогнозування здоров'я та характеристик людини. Її новий проєкт Nucleus Embryo став першим комерційним сервісом, що пропонує генетичний відбір ембріонів за розширеним спектром ознак.

У матеріалах MIT Technology Review і The Guardian вже з'явилися публікації, де експерти ставлять запитання: наскільки надійні прогнози штучного інтелекту щодо інтелекту чи довголіття, і чи не відкриває це шлях до комерціалізації "дизайнерських дітей".

Як працює Nucleus Embryo

Під час процедури ЕКЗ батьки отримують можливість оцінити ембріони за полігенними показниками — ми писали про це на нашому сайті. Алгоритм аналізує майже 900 ознак — від зросту та схильності до захворювань до когнітивних здібностей. Після цього сім'я може вирішити, який ембріон імплантувати.

Вже на цьому етапі сервіс викликає гучні дискусії серед науковців та етиків у США та Європі.

Етичні суперечки та небезпеки

Найбільші питання стосуються меж дозволеного. Чи мають технології використовуватися лише для попередження серйозних захворювань? Чи готове суспільство легалізувати відбір за кольором очей або рівнем інтелекту?

Вибір ембріонів за неосновними медичними характеристиками може повернути нас до небезпечної практики визначення "бажаних" і "небажаних" рис. Це може призвести до формування нової соціальної нерівності: доступ до технологій матимуть лише заможні, створюючи "генетичний розрив" у суспільстві.

Потенційні наслідки для людства

Масове застосування генетичного відбору здатне знизити генетичне різноманіття. У довгостроковій перспективі це робить людство більш вразливим до нових захворювань та змін навколишнього середовища.

Головні ризики генетичного відбору:

• довгострокові наслідки редагування можуть проявитися лише через покоління;
• майбутня дитина не може дати згоду на зміни, які впливатимуть на все її життя;
• зменшення різноманіття геному збільшує вразливість людства;
• тонка межа між лікуванням патологій та "покращенням" здорових людей.

Актуальні дослідження підтверджують ці ризики. Наприклад, огляд у Nature Medicine (2021) вказує, що полігенні прогнози мають значні обмеження в різних популяціях, а Journal of Medical Ethics (2022) підкреслює небезпеку комерціалізації "генетичного покращення".

Право на відкрите майбутнє

Ключове питання полягає у праві дитини на власну ідентичність. "Дизайнерські діти" не можуть погодитися на втручання, яке визначатиме їхнє життя. Це ставить під сумнів не лише етику лікарів, але й право людини на вільне майбутнє без зовнішнього генетичного контролю.

Необхідне суспільне рішення

Технології розвиваються швидше, ніж політичні чи етичні дискусії. Саме тому так важливо вже зараз ініціювати відкрите суспільне обговорення. Баланс між користю та ризиками можливий лише тоді, коли ми чітко визначимо, де закінчується медицина і починається "конструктор людини".

Чи готові ми дозволити науці визначати майбутнє наших дітей? Це питання вже не риторичне — воно вимагає відповіді тут і зараз.