Діабет і судини ніг – як зупинити небезпечний каскад

Діабетична стопа рідко починається гучно. Частіше це маленька натертість або мозоль, який не болить, бо чутливість уже "притихла". У великих оглядах і міжнародних настановах оцінюють, що виразка стопи протягом життя виникає у 19–34% людей із цукровим діабетом, тож ризик далеко не теоретичний.

Діабетична стопа як запускається небезпечний ланцюг

Тривало підвищена глюкоза поступово ушкоджує нервові закінчення, і підошва гірше відчуває тиск та тертя. Через це взуття може натирати тижнями, а сигналу "зупинись" не буде. Паралельно слабшає кровопостачання, і тканина відновлюється повільніше, ніж у людини без порушення обміну. Саме ця комбінація робить дрібну тріщину проблемою, яка не минає сама.

У стандартах Американської діабетологічної асоціації, опублікованих у Diabetes Care у 2025 році, наголошують на регулярних оглядах і простих перевірках чутливості та кровообігу. Такий контроль допомагає виявити зони ризику ще до того, як з’явиться виразка.

Інфекція стопи чому рахунок іде на дні

Коли мікроби потрапляють у тріщину або ранку, запалення здатне наростати дуже швидко. В огляді у JAMA (2023) автори зазначають, що інфікується приблизно половина діабетичних виразок, а близько 20% інфекцій середньої чи тяжкої тяжкості завершуються ампутацією. На практиці це означає одне: якщо стопа червоніє, набрякає і "розігрівається", затягувати небезпечно. У складніших випадках процес іде вглиб, тоді без обстежень та хірургічного очищення не обійтися.

Червоні прапорці негайного звернення

1. Почервоніння або набряк поширюються за години чи лічені дні, з’являється гарячка або озноб.
2. Стопа раптово стає холодною чи синюшною, виникає різкий біль у спокої або вночі.
3. На шкірі видно темні, майже чорні ділянки, від рани йде різкий гнильний запах.
4. У глибині дефекту помітна тверда структура, схожа на кістку, або є глибока порожнина під краями.
5. Виразка не зменшується протягом двох тижнів, попри перев’язки та дотримання рекомендацій.
6. Будь-яка нова ранка у людини, яка погано відчуває підошву, має грубі мозолі чи виражені деформації пальців.
7. Дуже тепла, набрякла і деформована стопа без болю, що відповідає вигляду, потребує термінової оцінки на предмет так званої стопи Шарко.

Що робити до візиту до лікаря

Перше завдання – прибрати навантаження з ураженої ділянки. Якщо продовжувати наступати на болюче місце, дефект майже гарантовано розширюватиметься. Пов’язка має бути чистою і делікатною, без агресивних "припікань", які ушкоджують тканини. Мозолі краще не зрізати самостійно, а пухирі не проколювати, бо це відкриває ворота для інфекції.

Після огляду важливо триматися плану лікування: перев’язки, контроль цукру, корекція терапії та антибіотики за показаннями. Якщо прогресу немає, британські експертні рекомендації, оновлені у 2025 році, дозволяють розглядати місцеву кисневу терапію як додатковий крок до стандартного лікування, але рішення завжди має бути індивідуальним.

Командне лікування судин і ран

Найкращий результат дає команда: лікар кабінету діабетичної стопи, ендокринолог, судинний хірург, ортопед, інфекціоніст і медсестра з досвідом роботи з ранами. В огляді JAMA (2023) підкреслюють, що мультидисциплінарна допомога пов’язана з нижчою частотою великих ампутацій порівняно зі "звичним маршрутом", коли людина ходить між кабінетами без узгодженого плану.

Окрема опора лікування – розвантаження. У великому метааналізі 2024 року, підготовленому командою австралійських дослідників, незнімні системи розвантаження частіше приводили до загоєння, ніж знімні варіанти, бо їх носять стабільно. Простіше кажучи, ефективний засіб працює тоді, коли він справді на нозі, а не "лежить у шафі для зручності".

Що це означає для людини з діабетом

Діабетична виразка – це не разова історія "вилікували і забули". У тому ж огляді JAMA (2023) наводять оцінку рецидивів: приблизно 42% людей мають повторне ураження протягом року після загоєння, а близько 65% – упродовж п’яти років. Там само згадується й жорстка статистика: п’ятирічна смертність після виразки становить близько 30%, а після великої ампутації перевищує 70%.

Ці цифри не для залякування, а для ясності. Якщо щось насторожує – не чекайте, поки "само минеться". Ранній візит і правильний маршрут лікування допомагають зберегти тканини й свободу руху.