Defence City — що отримують резиденти і як це працює
Дмитро Михайленко пояснює, як українські miltech-компанії можуть поєднати режими Defence City і Дія City для економії до €1 млн щорічно.
5 січня 2026 року Defence City перейшов із законодавчої площини у реальне життя. Першим резидентом режиму стала Skyfall — виробник дронів Vampire і Shrike. Спеціальний правовий простір для оборонних компаній, який уряд готував з грудня 2025-го, отримав конкретне втілення.
17 грудня Кабмін затвердив усі необхідні документи: процедуру набуття статусу резидента, методику розрахунку оборонного доходу, механізми контролю за використанням пільг. Тепер українські miltech-компанії можуть офіційно подаватися на статус і отримувати податкові стимули, які раніше існували лише на папері.
Що отримують резиденти: економія до €1 млн на рік
Режим створений для підприємств стратегічного значення. Основні переваги для резидентів:
Податкові пільги:
- Звільнення від податку на прибуток при реінвестуванні (економія до 18% від прибутку)
- Скасування податків на землю, нерухомість та екологічного податку
Операційні послаблення:
- Спрощені митні та експортні процедури
- Валютні послаблення від НБУ
- Підтримка у релокації виробництв і забезпеченні безпеки
Для середнього оборонного підприємства з оборотом €5-10 млн сумарна економія може сягати €500K-1 млн щорічно. Ключова умова — реінвестування звільнених коштів у розвиток. Контроль здійснює податкова служба, яка інформує Міноборони про порушення.
Режим діє до 1 січня 2036 року або до вступу України до ЄС — тобто з високою ймовірністю 3-7 років, не десять.
Defence City vs Дія City: різні інструменти, різні цілі
Хоча Defence City створений за аналогією з Дія City, це не копія, а доповнення з принципово іншим фокусом.
У Defence City головна пільга — звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, фокус на виробництві та експорті озброєнь, кваліфікований дохід визначається за спеціальною методикою для оборонної продукції. Станом на січень 2026 року маємо першого резидента.
У Дія City основна перевага — знижена ставка ПДФ для працівників (5% замість 18%), орієнтація на R&D та інженерію, кваліфікований дохід — це IT-послуги (75%/50% від загального доходу). Режим налічує вже понад 1000 резидентів.
Критично: Законодавство прямо забороняє поєднувати податкові пільги обох режимів в межах одного підприємства. Якщо компанія — резидент Дія City, вона не отримає пільг Defence City, і навпаки.
Це не баг, а фіча. Заборона стимулює створення "сестринських" компаній, де кожна оптимізує свою ділянку.
Як поєднувати режими: практична схема
Оптимальна модель — розділення функцій між окремими юрособами.
Умовний приклад: компанія з 50 інженерами та виробництвом FPV-дронів
Уявімо гіпотетичну структуру з двох компаній:
ТОВ "Tech Lab" (резидент Дія City):
- 50 R&D-спеціалістів, розробка firmware та AI-систем прицілювання
- Зарплатний фонд: €600K на рік
- Економія на ПДФ: ~€78K щорічно (13% замість 18%)
- Виплата дивідендів акціонерам із пільговою ставкою
ТОВ "Defence Manufacture" (резидент Defence City):
- Виробництво, складання, продаж готових дронів
- Оборот: €5 млн, прибуток: €900K
- Економія на податку на прибуток: до €162K при повному реінвестуванні
- Економія на земельному та екологічному податках: ще €30-50K
Як це працює разом:
- Defence Manufacture замовляє R&D у Tech Lab як субпідрядника
- Tech Lab оптимізує витрати на персонал через Дія City
- Defence Manufacture реінвестує звільнений прибуток у нове обладнання
- Сумарна оптимізація — понад €270K щорічно
Така структура легальна, прозора і дозволяє використати обидва режими без порушення заборони на поєднання пільг. Зрозуміло, це лише модельний приклад — кожна конкретна компанія матиме власну специфіку та цифри.
Дія Інвест: третій елемент мозаїки
Окремо варто згадати режим Дія Інвест — інститут спільного інвестування для залучення капіталу через фонди. Інвестори отримують прибуток у вигляді роялті, дивідендів чи відсотків із податковими пільгами.
Проблема: податкове звільнення таких фондів уже передбачене чинним законодавством. Новий режим може виглядати надлишковим, особливо без додаткових підзаконних актів, які ще не ухвалені.
Поки що Дія Інвест залишається скоріше концепцією, ніж робочим інструментом. На відміну від Defence City, де вже є перший резидент.
Підводні камені: на що звернути увагу
Контроль реінвестування Податкова перевірятиме цільове використання звільнених коштів. Формально гроші мають йти на розширення виробництва, R&D, закупівлю обладнання. Виведення в дивіденди або непрофільні активи = втрата пільг + штрафи за весь період використання.
Методика "оборонного доходу" Критерії кваліфікації доходу як "оборонного" прописані в підзаконних актах, але ще не пройшли практичного тестування. Перші резиденти фактично стануть тестувальниками системи. Ризик — непередбачувані інтерпретації податкової.
Термін дії режиму Формально до 2036 року, але з припискою "або до вступу до ЄС". Враховуючи євроінтеграційний трек України, реальний горизонт планування — 3-5 років, не десять. Після вступу доведеться адаптувати режим під правила держдопомоги ЄС, що може суттєво змінити умови.
Масштабованість Defence City створений для "підприємств стратегічного значення", але критерії цього значення залишаються розмитими. Чи зможуть отримати статус середні компанії з оборотом €1-2 млн, чи режим стане пільгою для обраних топ-гравців галузі — покажуть наступні місяці.
Що далі: перспективи та очікування
Defence City — перший в Україні податковий режим, створений під час війни та для війни. З першим резидентом у січні 2026-го і правовою базою, готовою до масштабування, це може стати справжнім каталізатором для галузі.
Реалістичний прогноз:
- 10-15 резидентів протягом першого півріччя 2026 року
- 30-50 компаній до кінця року при позитивному сценарії
- Сумарна економія для галузі — €50-100 млн щорічно
Оборонна промисловість України має оборот €2+ млрд і стабільно зростає. Defence City дає інструмент реінвестувати прибутки у розвиток замість сплати податків. Якщо режим спрацює, ми побачимо прискорення технологічного оновлення галузі та зростання експортного потенціалу.
Якщо ні — отримаємо ще один приклад доброї ідеї, яка загрузла в бюрократії та надмірному контролі.
Наступні 6-12 місяців покажуть, чи стане Defence City масовим інструментом розвитку, чи залишиться нішевою пільгою для обраних гравців. Skyfall зробила перший крок. Тепер черга за іншими.
Інші колонки з розділу
Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?
Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації і чому ці рішення важливі в довгостроковій перспективі?