CLARITY, GENIUS, Anti-CBDC — як США змінюють правила крипторинку

Липень 2025 року позначився важливою подією в історії регулювання цифрових активів у США. Палата представників Конгресу США схвалила три стратегічних законопроєкти: CLARITY Act, GENIUS Act та Anti-CBDC Act. Їх підтримка в нижній палаті не лише активізувала дискусію щодо статусу криптоактивів у США, а й окреслила політичну межу між прибічниками вільного цифрового ринку та тими, хто підтримує централізоване регулювання. Прийняття цих актів є свідченням того, що криптовалютна політика в США виходить на новий рівень — від ситуативних дій до системного законодавчого підходу.

CLARITY Act: правова визначеність і системність

CLARITY Act (Crypto Legal Accountability for Regulators and Institutions Transparency Act) — це спроба кодифікувати правовий статус цифрових активів на федеральному рівні та встановити системну модель розмежування регуляторних повноважень у США. Законопроєкт вводить функціональну класифікацію токенів за їхньою економічною суттю, а не за формальними ознаками:

• SEC регулює цифрові активи, які мають характеристики інвестиційних контрактів (тобто надають права на прибуток, управління тощо).
• CFTC здійснює нагляд за цифровими товарами — насамперед, це біткоїн, ефір та аналогічні активи, що не несуть обіцянок прибутку.
• Вводиться поняття перехідних токенів (transitional digital assets), що дозволяє криптопроєктам розвиватися без страху бути автоматично визнаними емітентами цінних паперів.
• Також встановлюється режим "безпечної гавані" на три роки — за цей час проєкт може довести, що його токен є комодіті.

Цей закон сприяє зменшенню хаосу в регуляторному полі. Він усуває небезпеку подвійного регулювання та знижує ризик раптових юридичних нападів на криптокомпанії. Вперше США системно визнають, що не всі токени однакові за своєю природою.

Юридично важливо, що CLARITY Act не заперечує судову практику на основі тесту Га́уї, але пропонує більш гнучку і точну систему для оцінки токенів. Це крок від "регістраційного терору" SEC до збалансованої правової моделі.

GENIUS Act: інвестиційна просвіта як стратегія захисту

GENIUS Act (Guarding Education on Non-Fiat Investments and Understanding of Digital Assets Act) — менш медійний, проте стратегічно виважений законопроєкт, який закладає основу для підвищення рівня фінансової культури серед громадян США в умовах цифрової трансформації економіки.

Цей законопроєкт орієнтований не на заборони чи регулювання криптокомпаній, а на формування підготовленого та критично мислячого споживача фінансових продуктів. Він зобов’язує відповідні органи:

• запускати масштабні інформаційні кампанії щодо цифрових активів, пояснюючи як потенційні вигоди, так і ризики;
• розробляти навчальні програми для середніх і вищих навчальних закладів, щоб молодь отримувала базові уявлення про блокчейн, стейблкоїни, токенізовані активи, DeFi;
• створити єдину відкриту платформу для повідомлень про шахрайства, фейкові проєкти, сумнівні біржі або токени.

Ключовий меседж GENIUS Act полягає у тому, що обізнаність є найкращим захистом інвестора. Якщо CLARITY Act вибудовує правову рамку для криптокомпаній, то GENIUS Act працює з іншого боку — формує підґрунтя для свідомої участі споживача в новій економіці.

Правова цінність акта полягає і в його інституційному потенціалі: у майбутньому він може стати основою для саморегулювання галузі, появи сертифікатів кваліфікації для проєктів або бірж, освітніх стандартів для професіоналів Web3. Це посилює довіру як з боку приватних інвесторів, так і з боку великих фінансових установ, які зацікавлені у прогнозованості та захисті клієнтів.

Отже, GENIUS Act — це стратегія на випередження. Він формує культурну, а не лише нормативну зміну: від пасивного споживання — до усвідомленої участі в інноваційній економіці. GENIUS Act — це не про заборони, а про підготовку користувачів. Його ефект — довгостроковий: зниження уразливості інвесторів, формування культури відповідального інвестування та зростання довіри до технологій Web3.

Anti-CBDC Act: політична декларація фінансової свободи

Anti-CBDC Act (CBDC Anti-Surveillance State Act) — законопроєкт, що забороняє Федеральному резерву запускати цифрову валюту центрального банку без схвалення Конгресу. Також забороняється розробка CBDC, яка дозволила б контролювати або відслідковувати транзакції громадян.

Політично цей документ є реакцією на міжнародні тенденції — цифровий юань у Китаї, цифровий євро в ЄС, експерименти в Індії та Бразилії. На фоні цього США декларують обережність і збереження традицій грошового плюралізму та приватності.

Юридично Anti-CBDC Act не забороняє CBDC повністю, але ставить під суворий парламентський контроль будь-які кроки у цьому напрямку. Це відображає недовіру до потенційних технологічних інструментів масового моніторингу, навіть у руках демократичної держави.

Ухвалення трьох законопроєктів — це не просто тактична подія в Конгресі, а ознака нової регуляторної доктрини США у сфері цифрових активів. Вперше на рівні законодавства:

• Визнається багатошаровість природи токенів.
• Формується чітке регуляторне розмежування.
• Запроваджується освіта як елемент фінансового захисту.
• Фіксується принцип переваги приватного сектора над централізованими державними рішеннями (у випадку з CBDC).

Для криптоіндустрії це шанс вийти з тіні юридичної невизначеності. Для інвесторів — гарантія, що ринок починає діяти в межах зрозумілих правил. Для держави — можливість зберегти інноваційну першість, не поступаючись при цьому основоположним свободам.

Попереду — непрості дебати в Сенаті, можлива опозиція з боку окремих регуляторів, а також політична боротьба щодо CBDC. Але одне вже ясно: США більше не просто спостерігач, а нормативний архітектор цифрової економіки. І те, яким буде це регулювання — відкритим, збалансованим чи репресивним — залежить не лише від політиків, а й від активності самої криптоспільноти.