Чому при діабеті маленька ранка може коштувати ноги

На консультації майже вісімдесят відсотків моїх пацієнтів кажуть одне й те саме: "Лікарю, я навіть не знав, що в мене була рана". Зазначу, що більшість моїх пацієнтів — люди з цукровим діабетом, і понад половина вже мають виразки на стопах. Нещодавно до мене звернувся чоловік із глибокою виразкою на підошві — до кістки. Кілька тижнів тому він купив нове взуття, всередину потрапив камінець. Через діабетичну нейропатію чоловік не відчував болю. Кількох днів ходьби вистачило, щоб запустити механізм коли невелика потертість перетворилася на глибоку інфіковану виразку. Таких історій у моїй практиці — десятки.

Чому при діабеті навіть мала подряпина стає небезпечною

Цукровий діабет поступово і незворотно вражає нерви та судини — особливо на стопах. Через діабетичну нейропатію людина гірше відчуває біль, температуру і тиск. А в запущених випадках — майже не відчуває, або не відчуває взагалі.  Вона може не помітити поріз, потертість, пухир або навіть опік.

Одночасно порушується кровообіг: тканини отримують менше кисню, і будь-яка рана загоюється в рази довше. До цього додається знижена імунна відповідь — навіть "слабкі" мікроби викликають важкі ускладнення. Поєднання цих факторів є найнебезпечнішим: пацієнт не відчуває ушкодження, а організм не встигає його відновити і побороти інфекцію.

За даними Міжнародної робочої групи з проблеми діабетичної стопи, кожен п'ятий пацієнт із цукровим діабетом протягом життя стикається з виразкою стопи. Більшості нетравматичних ампутацій нижніх кінцівок передує саме вона. Але більшість таких випадків можна попередити.

Яка звичка на дві хвилини може врятувати ногу

Якщо запитати мене, яка одна рекомендація найважливіша для людини з діабетом — відповідь проста: щодня тричі на день оглядайте свої стопи. Вранці, в обідній час і перед сном. Не тоді, коли вже болить або є рана. Саме щодня і тричі. Якщо можете більше — я лише за.

При огляді перевіряйте підошву, п'яти, міжпальцеві проміжки, пальці, нігті та бокові поверхні стоп. Якщо не можете побачити підошву — скористайтеся дзеркалом або попросіть допомоги близьких.

Шукайте навіть найменші зміни:

– тріщини, мозолі, пухирі та подряпини

– почервоніння, набряк або зміну кольору шкіри

– будь-які виділення або неприємний запах

Саме з таких мікротравм починається шлях до ампутації. І саме на цьому етапі її найлегше уникнути.

Чому гарячі ванночки для ніг при діабеті небезпечні

Часто чую: "Люблю добре розпарити ноги" або "Після гарячої води мені краще". Але людина з діабетичною нейропатією може не відчути, що вода занадто гаряча. Опіки стоп при діабеті — не рідкість, і я бачив їхні наслідки.

Ноги слід мити лише теплою водою, перевіривши температуру рукою або термометром. Після миття — ретельно висушити м'яким рушником, особливо між пальцями: волога між ними створює умови для грибка. Витирати треба промакальними рухами — звичайне протирання вже може травмувати шкіру.

Суху шкіру більшість пацієнтів ігнорують. Даремно: пересушена шкіра легко тріскається, а тріщина — це вже вхідні ворота для інфекції. Після миття рекомендую спеціальні зволожувальні креми або креми для догляду стоп при цукровому діабеті — але лише ті, що призначив лікар.

Які дії при догляді за стопами категорично заборонені

Значна частина пацієнтів потрапляє до мене після домашнього "лікування" мозолів. Самостійне видалення лезами або ножицями нерідко закінчується глибокою вузькою раною — а саме такі особливо небезпечні при діабеті. Людям із цукровим діабетом категорично не можна зрізати мозолі, використовувати леза чи агресивні пластирі для видалення мозолів і натоптишів, проколювати пухирі, ходити босоніж, особливо у громадських місцях, гріти стопи грілками. Взуття перед кожним вдяганням перевіряйте зсередини: камінець, складка устілки або навіть загублений кубик Лего — так, був і такий випадок у практиці — при втраченій чутливості травмують стопу з кожним кроком. Нове взуття носять поступово — спочатку не більше години на день. Не розношуйте тісне взуття. Кожен крок у ньому травмує шкіру.

Коли негайно звертатися до лікаря

Більшість пацієнтів затримуються з візитом на тиждень-два, а то й більше, після того, як помітили проблему. Пояснення завжди однакове: "Думав, саме загоїться". При діабеті "саме загоюється" — рідкість.

До лікаря треба звертатися негайно, якщо на стопі з'явилася будь-яка рана або виразка, тріщина, почервоніння, припухлість, виділення, неприємний запах, потемніння шкіри або підвищення її температури. Не чекайте болю: через нейропатію він може не з'явитися взагалі, тоді як патологічний процес вже досяг стадії, на якій шанси врятувати стопу — сумнівні.

Як щоденний догляд за діабетичною стопою запобігає ампутації

За роки роботи я утвердився в одному: більшість ампутацій починаються не в операційній. Вони починаються вдома, на пляжі, в магазині, на городі чи в саду — з маленької тріщини, мозоля або думки "нічого страшного, мине само". Кілька хвилин щоденного огляду стоп можуть замінити місяці лікування і втрату кінцівки. Людям із цукровим діабетом рекомендую також раз на місяць профілактично відвідувати кабінет діабетичної стопи.