Антидронові системи як сервіс — модель України для ЄС

Аеропорти ЄС стають на паузу, бази живуть у режимі тривоги. Європі потрібна "стіна дронів", і ми можемо продати її як сервіс — з метриками, ціною й термінами.

Криза дронів у Європі та запит на дії

Осінні інциденти в хабах і на військових об’єктах показали межі старих підходів. Упродовж 22–23 вересня Копенгаген і Осло призупиняли роботу на чотири і три години, частину бортів відводили на запасні смуги. Протягом 3–4 жовтня Мюнхен зупинявся двічі, постраждали щонайменше шість з половиною тисяч пасажирів і було скасовано сімнадцять рейсів. Четвертого листопада Брюссель і Льєж тимчасово припиняли обслуговування, Brussels Airlines скасувала п’ятнадцять рейсів. На базі Kleine‑Brogel, де зберігають близько десяти–п’ятнадцяти американських B‑61, фіксували польоти безпілотників; міністр оборони називав це ймовірною розвідувальною операцією. Спроби суцільного придушення часто не спрацьовували: апарати перемикали канали або переходили в автономні режими без GNSS.

Логічний висновок простий. Замість "чарівної кнопки" потрібна багатошарова архітектура: пасивна радіочастотна аналітика, оптичне підтвердження, радіоелектронне ураження, кінетичне перехоплення і, де доцільно, засоби спрямованої енергії. Усе це має працювати під єдиним C2 з прозорими протоколами та чіткими ролями служб.

Що таке European Drone Wall і як його будувати

Європейська "стіна" — це мережа спостереження, класифікації та нейтралізації над коридорами переміщення і критичною інфраструктурою. У ядрі — контур C‑UAS, інтегрований у схему C4ISR. Для ЄС це також стандарти даних, сумісні інтерфейси та спільне тренування персоналу. Ми органічно вписуємося в цю конструкцію. Війна скоротила цикл "виявив — випробував — оновив" до місяців. Тисячі операторів щодня працюють у щільній РЕБ, тактики та інструменти народжуються в полі та одразу повертаються в інженерію. Саме такий обіг знань робить наш досвід придатним для цивільних задач ЄС.

Аргументи

1. Бойова валідність. Українські рішення відпрацьовані під навантаженням, у роях та під придушенням — ефективність підтверджена практикою.
2. Масштаб і швидкість. Об’єктові контури розгортаються за тижні з подальшими оновленнями алгоритмів за телеметрією.
3. Інтеграція замість "коробок". Єдиний контур поєднує сенсори, оптику, РЕБ, кінетику та DEW під керуванням C2 і з аналітикою у реальному часі.
4. Прозора економіка. Рахується не лише ціна одиничного перехоплення, а й час простою та повна вартість володіння.
5. Сумісність із ЄС. Події та треки передаються у стандартизованих форматах до національних SOC/NOC.
6. Трансфер знань. SOP, симулятори і регулярні заняття забезпечують зростання готовності служб.

Від продуктів C‑UAS до моделі безпеки як послуги

Пропозиція з України — це "залізо" плюс сервіс і відповідальність. Security‑as‑a‑Service працює за вимірюваними цілями: середній час виявлення на погодженій дистанції, ймовірність перехоплення для типових сценаріїв, частота хибних тривог, час реагування оперативної зміни і гранична вартість нейтралізації інциденту. Етапи впровадження зрозумілі: аудит загроз, проєктування контуру, інсталяція сенсорів і C2, підключення РЕБ, підрозділів перехоплення та вогневих засобів, навчання команд і запуск у супроводі оперативної зміни.

У 2024 році Україна виробила понад один мільйон безпілотників, у 2025 році план — від двох з половиною до чотирьох з половиною мільйонів. За три роки війни екосистема зросла з семи до понад п’ятисот компаній. На практиці відпрацьовано автоматичні контури виявлення і придушення під Харковом та на південному напрямку, розгорнуто десятки портативних і стаціонарних систем РЕБ, застосовуються рішення ШІ для ідентифікації цілей на кшталт Swarmer і Quantum Systems. За десять місяців 2025 року зафіксовано понад вісім тисяч атак дронів і підготовлено близько сорока тисяч операторів.

Паралельно формується експортний контур. Фабрика Ukrspecsystems у Мілденхоллі готує серійний випуск Octopus до двох тисяч одиниць на місяць за інвестиційного пакета близько двісті шістдесят сім мільйонів доларів і з економікою перехоплення менш як десять відсотків вартості типових цілей. П’ятиврічна "drone deal" зі Сполученими Штатами передбачає закупівлі і спільне виробництво, програма Build With Ukraine залучає іноземних партнерів, а українські інструктори діляться досвідом із Данією після аеропортних інцидентів. Окрім Ukrspecsystems, в екосистемі працюють Bullet або Degree‑Trans із високошвидкісними перехоплювачами, UkrJet із UJ22 та UJ26 Bober, Terminal Autonomy з автономними платформами, Tencore з комплексними рішеннями, Sine Engineering у зв’язку і навігації, Vyriy із повною локалізацією виробництва. У Vyriy у березні 2025 року зібрано першу тисячу повністю локалізованих дронів. Для Bullet ідеться про швидкість до чотирьохсот п’ятдесяти кілометрів на годину, дальність до двохсот кілометрів і корисне навантаження до дев’яти кілограмів, із модульністю під місію.

Ринок також рухається вперед. Наприкінці жовтня 2025 року DroneShield опублікувала "білу книгу" для цивільних аеропортів із найкращими практиками розгортання C‑UAS; п’ятого листопада Zen Technologies оголосила про контракт приблизно на тридцять дві з половиною мільйона доларів для модернізації антидронових систем, того ж дня Sentrycs повідомила про придбання Ondas Holdings, а шостого листопада Allen Control Systems представила автономні турелі Bullfrog для USSOCOM. У жовтні EOS показала систему Slinger з радаром і 30‑мм гарматою з дистанційним підривом; Rheinmetall підтвердила контракт із Україною на Skyranger 35 з боєприпасами Oerlikon Ahead і планом перших поставок наприкінці 2025 року; прицільна економіка перехоплення на таких рішеннях — близько чотирьох тисяч доларів проти приблизно ста дев’яноста трьох тисяч для Shahed.

Додамо індустріальний штрих. За публічно озвученими оцінками 2024–2025 років укладено державних контрактів приблизно на дві з половиною мільярди доларів зі сімдесятьма шістьма компаніями, очікувані експортні доходи 2025 року становлять десять–тридцять мільярдів, сектор зріс на триста п’ятдесят відсотків із 2022 року, локалізація близько шістдесяти відсотків, до експорту готові дев’яносто сім відсотків виробників.

European Drone Wall: де місце України

Формування "стіни" на східному напрямку неможливе без інженерів і даних, загартованих щоденною війною. Українські перехоплювачі закривають нижній ешелон, гармати зі снарядами з програмованим підривом беруть середні дистанції, лазерні та мікрохвильові рішення здешевлюють оборону там, де це доцільно. Пілотні проєкти в цивільних аеропортах та енергетиці ЄС — найкращий шлях до масштабування.

Як Україні закріпити стандарт для European Drone Wall

Потрібні відкриті пілоти, публічні метрики, локалізований сервіс у державах ЄС і спільні навчання. Модель розгортання має чотири рівні: національний рівень із системами раннього попередження і політиками, регіональний рівень із навчанням персоналу та тренуваннями, об’єктовий рівень із контурами під ключ для аеропортів, портів та енергетики, операційний рівень із цілодобовою підтримкою, оновленнями і реагуванням. Додатково, це узгоджується з ініціативою NATO Eastern Sentry, яка консолідує спроможності спостереження та інтеграції C‑UAS на східному фланзі й відкриває можливості для української участі. Коли замовник бачить керовану економіку перехоплення, узгоджені протоколи і підготовлені команди, архітектура сприймається як стандарт, а не як разова закупівля. Україна — архітектор European Drone Wall, якщо діємо зараз.