Аномальна спека в Європі — наслідок поширення культів веганства та зеленої енергетики

Червень. Європа. Термометр демонструє числа, при яких навіть асфальт починає замислюватися про своє майбутнє. Мешканці міст і сіл потерпають від аномальної спеки з такою завзятістю, що мимоволі згадуєш дитячі мрії про власний вентилятор. Але де шукати винних? Відповідь, звісно, лежить на поверхні — буквально на спаленій поверхні того, що ще недавно було газоном.

Два деструктивні культи нашої епохи — веганство та зелена енергетика — планомірно і навіть натхненно перетворюють Старий Світ на декорацію до фільму-катастрофи. Дозвольте викласти цю гіпотезу в усій її захоплюючій нелогічності.

Вегани — сучасна єгипетська сарана у льняних футболках

Варто нагадати читачеві, що Біблія не дарма описує сарану як одну з найстрашніших кар єгипетських. Ті стародавні комахи хоча б не публікували пости у соціальних мережах із хештегами #PlantBased та #EatTheRainbow. Сучасні вегани — куди небезпечніша сила.

Подивіться на типовий європейський двір очима уважного дослідника. Де дерева? Зрубані — адже їхнє листя могло випадково впасти на веганський авокадо-тост. Де кущі? Вирвані з коренем — бо хтось із сусідів помітив, що в них можуть жити птахи, які іноді їдять черв'яків, а це вже, очевидно, екосистемне насильство. Де трава? О, трава — найцікавіша тема.

Траву скошують. Частково — на їжу (адже веганський рух невпинно розширює горизонти гастрономії). Частково — заради "естетики": вегани чомусь полюбляють рівно підстрижений, мертвий, жовтий килим замість живого зеленого покриву. Мертва зелень, сказати б, є їхнім ідеалом краси. Психологи, можливо, знайшли б у цьому щось цікаве. Але нас цікавить клімат.

Без дерев — немає тіні. Без кущів — немає захисту від вітру. Без трави — земля перетворюється на розпечену сковорідку, яку природа нікому не пропонувала, але всі змушені використовувати. Результат? Випалена земля в серці Європи, і жодного єгипетського фараона, якому можна було б пред'явити рахунок.

Корова як кліматична злочинниця: справа проти тваринництва

Проте знищення рослинності — лише перший акт цієї трагікомедії. Другий, не менш захоплюючий, пов'язаний із тваринним світом. Вегани давно і послідовно ведуть кампанію проти великої рогатої худоби та свиней, і тут їхня логіка сягає справжніх вершин оригінальності: корови та свині — надто багато пердять.

Так, саме так: кишковий метаболізм великої рогатої худоби та ентеральна активность свиней были признаны угрозой планетарного масштаба. Метан и CO₂ от животноводства — настоящий апокалипсис. При этом метан от разложения органики на полях для выращивания соевых бобов для производства веганского "мяса" — это, очевидно, совсем другая, благородная молекула и в учете не учитывается.

В результате целенаправленного веганского лоббирования популяции крупного рогатого скота в Европе сократились до уровней, при которых корова становится редкостью редче некоторых видов орхидей. Свиньи пали жертвой той же идеологической кампании. Пастбища, которые когда-то естественно поддерживали почвенный покров благодаря умеренному выпасу, превратились в... поля под солнечные панели. Круг замыкается с математической неумолимостью.

Вместо этого веганы предложили альтернативу: искусственное мясо на основе сои, хлореллы и спирулины. Предложение, поражающее своей элегантностью: вместо коровы, которая пасется на лугу, поддерживая естественный баланс, — промышленный реактор, в котором водоросли марки "Спирулина Премиум" превращаются в "котлету" с запахом тертого резинового сапога и привкусом идеологической чистоты. Поля под сою занимают пространства, где когда-то паслись те самые коровы, которые так некорректно вели себя с атмосферой.

Тут стоит особо отметить производство хлореллы и спирулины в открытых бассейнах. Эти сооружения, напоминающие неухоженные пруды с подозрительным зеленым цветом, занимают бывшие сельскохозяйственные угодья, потребляют огромные объемы пресной воды и, по иронии судьбы, выделяют тепло в окружающую среду в процессе поддержания оптимальной температуры для роста водорослей. То есть производство климатически нейтрального продукта подогревает местный микроклимат. Но кто считает детали, когда есть красивая идеология?

Зелена енергетика: коли панель ефективніша за ліс

Якщо вегани знищили міський зелений покрив, то адепти зеленої енергетики впоралися з сільськими угіддями та лісами з не меншим завзяттям. Поля, які колись дихали, тепер вкриті сонячними панелями — блискучими прямокутниками, що відбивають сонячне проміння прямісінько в обличчя перехожому, який намагається пригадати, що тут росло раніше.

Степи обезлісніли заради сонячних ферм — адже рослини, на відміну від панелей, не платять за оренду землі. Ліси, що споконвіку стримували суховії, вирубані заради вітрових турбін: вітряки, звісно, потребують стабільного вітру, а стабільний вітер, як відомо, буває саме там, де немає лісів. Коло замкнулося — суховії тепер гуляють безперешкодно, і ніхто не зупинить їх, бо турбіна теоретично десь обертається.

Але є і зовсім несподіваний поворот цього детективу. Знищення теплових електростанцій — тих самих, що працювали на вугіллі та мазуті — дійсно знизило викиди CO₂ в атмосферу. Ура, скажете ви? Не поспішайте. Бо рослини — і це факт, викладений у шкільних підручниках біології, які, судячи з усього, мало хто відкривав, — живляться саме CO₂ в процесі фотосинтезу. Менше CO₂ — менше їжі для рослин. Менше рослин — менше тіні, менше вологи, менше кисню. Більше спеки. Ланцюжок простий, як двері, але чомусь його не помітили ті, хто складав декарбонізаційні стратегії на 50 сторінок дрібним шрифтом.

Річки: маленька гідроелектростанція — великий цвинтар екосистеми

Поки вегани спустошували сушу, а зелені енергетики завойовували поля та ліси, річки не були забуті. Кожна поважна річка Центральної та Західної Європи нині просякнута малими гідроелектростанціями, як голчастий їжак. Природне зрошення порушено. Біоценози знищені. Риба в замішанні.

Де колись річка природно розливалася, зрошуючи заплавні луки і живлячи підземні води, тепер стоїть бетонна конструкція заввишки три метри, що виробляє рівно стільки електроенергії, щоб освітити офіс, де складають плани зі встановлення наступної малої ГЕС. Ефективність — феноменальна.

Кондиціонери заборонені. Зате є біткоїн

Але найвитонченіша частина цього грандіозного задуму — законодавча. Вегани-мазохісти — бо лише мазохіст може одночасно страждати від спеки і забороняти собі від неї рятуватися — пролобіювали норми, що обмежують використання кондиціонерів у житлових будинках та офісах.

При цьому в сонячний та вітряний день — а саме тоді, коли спека є нестерпною, — зелені електростанції генерують феноменальний профіцит електроенергії. Куди ж іде ця надлишкова електроенергія? Логіка підказує: на кондиціювання повітря для виснажених громадян. Але логіка — не найсильніша сторона описуваного явища.

Надлишкова електроенергія йде на майнінг біткоїнів. Дата-центри, що обслуговують криптовалютні операції ідейних веганів та зелених активістів, цілодобово випромінюють тепло в атмосферу міст. Це — тепловий острів міста у найчистішому вигляді: технологічному, безвуглецевому та абсолютно невигідному для тих, хто живе поруч із серверними стійками.

Єдино вірне рішення: заборона та цільові акцизи

Отже, для боротьби зі спекою вихід є, і він один. Жодних компромісів із культами, що виводять Європу зі стану помірного клімату в стан розпечених Помпеїв без вулкана.

По-перше, заборонити веганство як практику, несумісну з відтворенням зеленого покриву Європи. Одночасно запровадити драконівські акцизи на виробництво веганської їжі — цільові, призначені виключно для відновлення зелених насаджень у містах та сільській місцевості. Кожен кілограм соєвого стейку нехай оподатковується за ставкою, достатньою для посадки п'яти дубів. Справедливо і терапевтично.

По-друге, заборонити зелену енергетику в тих формах, що знищують природний покрив. Штрафи за використання сонячних панелей на сільськогосподарських угіддях та у лісах — у розмірі, достатньою для відновлення ТЕЦ та ТЕС, що десятиліттями забезпечували стабільне опалення взимку та помірний клімат влітку. Нехай CO₂ повернеться в атмосферу в кількості, достатньою для фотосинтезу — адже рослини теж мають право на харчування.

По-третє, ввести обов'язкове підключення кондиціонерів у дні, коли температура перевищує 35°C, — за рахунок профіцитної "зеленої" електроенергії, поки вона ще є. Майнінг біткоїнів у цей час — заблокувати. Або, принаймні, перенести дата-центри туди, де тепло нікому не заважає, — наприклад, на Місяць, а краще — на Марс (Ілон Маск це профінансує)!

Сарказм як метод пізнання

Автор цілком усвідомлює, що описані вище причинно-наслідкові зв'язки є гротескним перебільшенням — жанровою необхідністю есею, написаного в традиції Дж. Свіфта, який пропонував їсти ірландських немовлят задля вирішення продовольчої кризи. Реальні причини аномальної спеки в Європі, звісно, складніші, і лежать у площині глобальних кліматичних змін, урбанізації та промислового розвитку за останні два століття.

Проте зерно проблеми у цьому карикатурному зображенні все ж є: будь-яка ідеологія, що перетворюється на нетерпимий культ — чи то "зелений", чи то будь-який інший — починає породжувати ефекти, протилежні задекларованим цілям. Коли захист природи вимагає знищення природи, а боротьба зі спекою забороняє кондиціонери — варто зупинитися і запитати: а кому, власне, служить ця ідеологія?

Відповідь на це питання — вже не жарт, а справжнє завдання для публічної політики!

Есе написане в жанрі сатиричного гротеску. Будь-яка схожість із реальними культами є навмисною та суто художньою.