Аномальна спека в Європі — наслідок поширення культів веганства та зеленої енергетики

Червень. Європа. Термометр демонструє числа, при яких навіть асфальт починає замислюватися про своє майбутнє. Мешканці міст і сіл потерпають від аномальної спеки з такою завзятістю, що мимоволі згадуєш дитячі мрії про власний вентилятор. Але де шукати винних? Відповідь, звісно, лежить на поверхні — буквально на спаленій поверхні того, що ще недавно було газоном.

Два деструктивні культи нашої епохи — веганство та зелена енергетика — планомірно і навіть натхненно перетворюють Старий Світ на декорацію до фільму-катастрофи. Дозвольте викласти цю гіпотезу в усій її захоплюючій нелогічності.

Вегани — сучасна єгипетська сарана у льняних футболках

Варто нагадати читачеві, що Біблія не дарма описує сарану як одну з найстрашніших кар єгипетських. Ті стародавні комахи хоча б не публікували пости у соціальних мережах із хештегами #PlantBased та #EatTheRainbow. Сучасні вегани — куди небезпечніша сила.

Подивіться на типовий європейський двір очима уважного дослідника. Газон, що раніше милував око живою зеленню, дедалі частіше поступається місцем декоративному гравію та чомусь страшенно "екологічному" сірому щебеню — бо так менше клопоту з поливом, а отже, менше "екологічного сліду". Логіка бездоганна, якщо забути одну дрібницю: жива трава охолоджує повітря випаровуванням, а розпечений гравій працює як сковорідка, яку ввімкнули і забули вимкнути. Чим завзятіше борються за "зменшення впливу на природу", тим гарячіша стає бруківка під ногами цієї ж природи.

Без живого покриву — немає випаровування. Без випаровування — немає природного кондиціонера, який тисячоліттями безкоштовно обслуговував кожен двір. Результат? Випалена земля в серці Європи, і жодного єгипетського фараона, якому можна було б пред'явити рахунок — тільки муніципальний бюджет на "благоустрій".

Корова як кліматична злочинниця: справа проти тваринництва

Проте знищення живого покриву — лише перший акт цієї трагікомедії. Другий, не менш захоплюючий, пов'язаний із тваринним світом. Вегани давно і послідовно ведуть кампанію проти великої рогатої худоби та свиней, і тут їхня логіка сягає справжніх вершин оригінальності: корови та свині — надто багато пердять.

Так, саме так: кишковий метаболізм великої рогатої худоби та ентеральна активність свиней були визнані загрозою планетарного масштабу. Метан і CO₂ від тваринництва — справжній апокаліпсис. При цьому водойми зі спіруліною та хлорелою, що цілодобово підігріваються електрикою заради виробництва веганської "котлети", чомусь не потрапляють у жоден кліматичний звіт — ніби вода не випаровується, а електрика береться нізвідки.

В результаті цілеспрямованого веганського лобіювання популяції великої рогатої худоби в Європі скоротилися до рівнів, при яких корова стає рідкістю рідкіснішою за певні види орхідей. Свині впали жертвою тієї ж ідеологічної кампанії. Пасовища, що колись природньо підтримували ґрунтовий покрив завдяки помірному випасу, перетворилися на... поля під сонячні панелі. Коло замикається з математичною невблаганністю.

Натомість вегани запропонували альтернативу: штучне м'ясо на основі сої, хлорели та спіруліни. Пропозиція, що вражає своєю елегантністю: замість корови, яка пасеться на лузі, підтримуючи природний баланс, — промисловий реактор, у якому водорості марки "Спіруліна Преміум" перетворюються на "котлету" із запахом тертого гумового чобота та присмаком ідеологічної чистоти. Поля під сою займають простори, де колись паслися ті самі корови, що так некоректно поводилися з атмосферою.

Тут варто особливо відзначити виробництво хлорели та спіруліни у відкритих басейнах. Ці споруди, що нагадують неохайні ставки з підозрілим зеленим кольором, займають колишні сільськогосподарські угіддя, споживають величезні обсяги прісної води та, за іронією долі, виділяють тепло в навколишнє середовище в процесі підтримання оптимальної температури для росту водоростей. Тобто виробництво кліматично нейтрального продукту підігріває місцевий мікроклімат. Але хто рахує деталі, коли є красива ідеологія?

Зелена енергетика: коли панель ефективніша за ліс

Якщо вегани знищили живий покрив дворів, то адепти зеленої енергетики впоралися з сільськими угіддями, лісами та річками з не меншим завзяттям. Поля, які колись дихали, тепер вкриті сонячними панелями — блискучими прямокутниками, що відбивають сонячне проміння прямісінько в обличчя перехожому, який намагається пригадати, що тут росло раніше.

Степи обезлісніли заради сонячних ферм — адже рослини, на відміну від панелей, не платять за оренду землі. Ліси, що споконвіку стримували суховії, вирубані заради вітрових турбін: вітряки, звісно, потребують стабільного вітру, а стабільний вітер, як відомо, буває саме там, де немає лісів. Коло замкнулося — суховії тепер гуляють безперешкодно, і ніхто не зупинить їх, бо турбіна теоретично десь обертається.

А ріки тим часом перетворили на справжній полігон для "зеленого" благоустрою: кожна поважна річка Центральної та Західної Європи нині просякнута малими гідроелектростанціями, як голчастий їжак, — понад мільйон штучних перепон уже фрагментують річкову мережу континенту. Де колись риба вільно йшла на нерест, тепер стоїть бетонна загата заввишки три метри, що виробляє рівно стільки електроенергії, скільки потрібно для освітлення офісу, де планують будівництво наступної малої ГЕС. Ефективність — феноменальна, екологи — у відчаї, вугор — у Червоній книзі.

Але є і зовсім несподіваний поворот цього детективу. Знищення теплових електростанцій — тих самих, що працювали на вугіллі та мазуті — дійсно знизило викиди CO₂ в атмосферу. Ура, скажете ви? Не поспішайте. Бо рослини — і це факт, викладений у шкільних підручниках біології, які, судячи з усього, мало хто відкривав, — живляться саме CO₂ в процесі фотосинтезу. Менше CO₂ — менше їжі для рослин. Менше рослин — менше тіні, менше вологи, менше кисню. Більше спеки. Ланцюжок простий, як двері, але чомусь його не помітили ті, хто складав декарбонізаційні стратегії на 50 сторінок дрібним шрифтом. Логічний висновок, який чомусь бояться озвучити вголос: треба спалювати більше вугілля — заради рослин, заради тіні, заради добробуту майбутніх поколінь фотосинтезу.

Кондиціонери заборонені. Зате є біткоїн

Але найвитонченіша частина цього грандіозного задуму — законодавча, і саме тут реальність переплюнула будь-яку сатиру. Вегани-мазохісти — бо лише мазохіст може одночасно страждати від спеки і забороняти собі від неї рятуватися — пролобіювали норми, що обмежують використання кондиціонерів у житлових будинках та офісах.

При цьому в сонячний та вітряний день — а саме тоді, коли спека є нестерпною, — зелені електростанції генерують такий профіцит електроенергії, що ціна на біржі йде в мінус: оператори буквально приплачують, аби хтось забрав зайве світло. Куди ж іде ця надлишкова, майже безкоштовна електроенергія? Логіка підказує: на кондиціювання повітря для виснажених громадян. Але логіка — не найсильніша сторона описуваного явища.

Надлишкова електроенергія йде на майнінг біткоїнів. Дата-центри, що обслуговують криптовалютні операції ідейних веганів та зелених активістів, цілодобово випромінюють тепло в атмосферу міст — і роблять це з особливим задоволенням саме тоді, коли електрика безкоштовна. Це — тепловий острів міста у найчистішому вигляді: технологічному, безвуглецевому та абсолютно невигідному для тих, хто живе поруч із серверними стійками і досі не має права ввімкнути кондиціонер.

Єдино вірне рішення: заборона та цільові акцизи

Отже, для боротьби зі спекою вихід є, і він один. Жодних компромісів із культами, що виводять Європу зі стану помірного клімату в стан розпечених Помпеїв без вулкана.

По-перше, заборонити веганство як практику, несумісну з відтворенням живого покриву Європи. Одночасно запровадити драконівські акцизи на виробництво веганської їжі — цільові, призначені виключно для відновлення зелених насаджень у містах та сільській місцевості. Кожен кілограм соєвого стейку нехай оподатковується за ставкою, достатньою для посадки п'яти дубів. Справедливо і терапевтично.

По-друге, заборонити зелену енергетику в тих формах, що знищують природний покрив. Штрафи за використання сонячних панелей на сільськогосподарських угіддях, у лісах та на річках — у розмірі, достатньому для відновлення ТЕЦ і ТЕС, що десятиліттями забезпечували стабільне опалення взимку та помірний клімат влітку.

По-третє, ввести обов'язкове підключення кондиціонерів у дні, коли температура перевищує 35°C, — за рахунок профіцитної "зеленої" електроенергії, поки вона ще є і поки за неї ще приплачують. Майнінг біткоїнів у цей час — заблокувати. Або, принаймні, перенести дата-центри туди, де тепло нікому не заважає, — наприклад, на Місяць, а краще — на Марс (Ілон Маск це профінансує)!

Сарказм як метод пізнання

Автор цілком усвідомлює, що описані вище причинно-наслідкові зв'язки є гротескним перебільшенням — жанровою необхідністю есею, написаного в традиції Дж. Свіфта, який пропонував їсти ірландських немовлят задля вирішення продовольчої кризи. Реальні причини аномальної спеки в Європі, звісно, складніші, і лежать у площині глобальних кліматичних змін, урбанізації та промислового розвитку за останні два століття.

Проте зерно проблеми у цьому карикатурному зображенні все ж є: будь-яка ідеологія, що перетворюється на нетерпимий культ — чи то "зелений", чи то будь-який інший — починає породжувати ефекти, протилежні задекларованим цілям. Коли захист природи вимагає знищення природи, а боротьба зі спекою забороняє кондиціонери на тлі електрики, за яку буквально приплачують, — варто зупинитися і запитати: а кому, власне, служить ця ідеологія?

Відповідь на це питання — вже не жарт, а справжнє завдання для публічної політики!

Есе написане в жанрі сатиричного гротеску. Будь-яка схожість із реальними культами є навмисною та суто художньою.