Акустичний антидрон для міст — нова норма безпеки

Я не претендую на глобальні прозріння, але бачу кілька речей дуже чітко. Ринок дронів перенасичений. Оборонний сегмент важливий, однак найбільший потенціал я бачу у цивільній інфраструктурі. Ми не будемо збивати дрони над стадіонами чи площами — це небезпечно юридично й технічно. Містам потрібна детекція, яка працює тихо, поруч і без зайвих дозволів. Я переконаний: антидрон‑детекція стане міською нормою, так само як колись камери спостереження. Це не про "ефект присутності зброї", це про пасивний шар раннього попередження, який дає хвилини реакції без ризику для людей. Саме тому ми ставимо на технології, що слухають, а не випромінюють.

Колись камери спостереження здавалися "орвеллівщиною". Сьогодні це частина міського середовища. Так само антидрон‑детекція стане звичною інфраструктурою.

У Європі загроза вже матеріалізується. У Бельгії правоохоронці нещодавно зірвали підготовку атаки з використанням дронів у центрі міста. По інший бік Атлантики картелі переймають бойові практики й застосовують БпЛА системно. Це доводить просту річ: безпечна міська детекція потрібна тут і зараз, а не лише "на обʼєктах підвищеної важливості".

Український досвід — як акустична детекція дронів довела ефективність

Саме Україна перетворила акустику з експерименту на інфраструктуру. За публічними даними, у 2024–2025 роках працює понад 10 000 акустичних сенсорів (до 20 000 мікрофонів у масивах), що формують національну мережу виявлення дронів на малих висотах. Логіка проста й дуже міська: багато недорогих "вух" створюють поле слуху там, де радарам складно або небезпечно випромінювати. Українці свідомо мінімізують активні радари у високій інтенсивності — будь-яке випромінювання демаскує позицію; у цивільному середовищі воно також небажане. Під час однієї з атак акустична система Sky Fortress допомогла збити 80 із 84 ворожих дронів, що вразило навіть військових США. Її продемонстрували союзникам на авіабазі Рамштайн, а Литва вже планує розгортання на своїй території. Для мене це ключовий урок: пасивний шар — не додаток, а основа сучасної безпеки. І цей досвід уже цікавить європейські міста та відомства.

Чому радари та RF-системи програють у міських умовах

Радар і радіочастотна детекція доречні на аеродромах і у війську, але в місті діють інші закони. Радари енергоємні, громіздкі та чутливі до рельєфу й забудови, а малий БпЛА з полімерів має крихітну ефективну площу розсіювання (ЕПР), тож для кругового 360° огляду потрібні кілька антен, кабелі й суттєві бюджети. RF‑детекція (радіочастотні детектори) спрацьовує лише тоді, коли дрон випромінює керуючий/телеметричний сигнал, однак дедалі частіше платформи літають через приватні або стільникові 4G/5G‑мережі чи навіть по оптоволокну, тому сигнал не видно в ефірі. До того ж у більшості юрисдикцій ЄС/США активне перехоплення трафіку й глушіння в цивільному середовищі обмежені законом. Містам потрібна масштабована, безпечна й доступна мережа сенсорів, яку можна розгорнути за день і яка не створює додаткового випромінювання. Я неодноразово підкреслював: активна емісія у війні — це демаскування, а в місті — ще й зайві правові ризики. Саме тому я ставлю на пасивні "вуха", які не світяться в ефірі й не залежать від того, чи "говорить" дрон.

Акустичні сенсори як основа міського антидрон-захисту

Мій вибір — акустика. Усі дрони звучать — це універсальна "підпис", який можна навчитися розпізнавати. Саме на цьому ми будуємо системи в Askalon.

• Пасивність і безпека. Жодного випромінювання — сенсор не демаскує позицію і не створює додаткових хвиль для натовпу.
• 360° та "слух за рогом". Звук огинає перешкоди й відбивається, тож мережа працює у "тінях" забудови та на малих висотах.
• Енергоефективність і мобільність. Вузол живиться від батареї або сонячної панелі, монтується plug‑and‑play та працює автономно.
• Економіка масштабу. Там, де радару потрібні кілька блоків і великі бюджети, акустика покриває зону мережею доступних вузлів.
• Інтелект на краю. Локальні моделі ШІ відсікають шум і класифікують цілі в реальному часі; точність зростає з кооперацією вузлів.

Наш підхід простий: спершу чути і локально класифікувати, далі — передати короткий сигнал у C2 та підсвітити сектор для "важких" сенсорів. Акустика — це не конкурент радарам чи оптиці, це їхній перший шар і підказка "куди дивитися". Завдяки пасивності її можна ставити в місцях, де активні системи небажані або технічно складні. І саме масштабована мережа з десятків вузлів робить покриття міста реальним без надмірних бюджетів.

Як працює акустична антидрон-мережа в місті

Ми "спалюємо" зайвий шум на вході, далі edge‑AI (обробка на краю мережі) відповідає на бінарне питання: "є дрон / немає дрона". Кожен вузол створює навколо себе "акустичну бульбашку" контролю з радіусом близько кілометру — орієнтир, який я часто називаю людським слухом для дронів. Потрібен периметр? Розставте п’ять–шість вузлів уздовж огорожі — отримаєте поле слуху без жодного випромінювання. Радар або оптика підтягуються за наведенням: ми кажемо, куди дивитися, "важкий" сенсор підтверджує й супроводжує. Обробка — локально, із мінімальною затримкою; навіть без хмари мережа залишається функціональною. Ми тренуємо моделі на власних датасетах реальних звуків — пропелери, коробки передач, резонанси корпусів — і вчимо їх відрізняти квадрокоптери від, наприклад, вертольотів чи генераторів. У мережі кілька вузлів триангуляють напрямок і швидкість: час приходу сигналу й амплітуда дають курс і приблизну відстань. Сьогодні це стабільно працює на відстань близько кілометра; я впевнений, що підемо далі завдяки кооперації вузлів і кращим моделям.

Ключові ризики — інфраструктура, міста і "тиха" загроза дронів

Першими приходять оператори критичної інфраструктури — енергетика, нафтогаз, аеропорти; часто імпульс іде від страховиків, яким потрібні зрозумілі процедури й покриття на малих висотах. У містах пріоритет — масові зібрання, транспортні хаби, школи та лікарні: там безпечна детекція потрібна постійно. Окремо стоїть "тиха" загроза — дрони з 4G/5G‑зв’язком і автономними польотами, які не фіксуються у радіоефірі. Саме тут пасивна акустика дає універсальність і швидкий запуск. Додам ще одне: не треба чекати на "ідеальний" комплекс. Навіть кілька вузлів по периметру вже дають хвилини попередження й маршрут підходу цілі. Акустика — це спосіб виявити на малій висоті і в "тінях", де традиційні засоби слабшають.

Українська акустична мережа вже стала кейсом для союзників. Її демонстрували на Рамштайні, країни НАТО проводили спільні полігонні відпрацювання, лунають плани розгортання компонентів у Литві та інших державах. Для міст це сигнал: пасивна детекція — не "експеримент фронту", а майбутній стандарт урбан‑безпеки.

Антидрон як сервіс — як масштабувати захист міст

Я відстоюю "захист як сервіс". Місто чи компанія не купує коробку — підключається до платформи: ліцензія, довічна гарантія заліза, 24/7 підтримка, регулярні оновлення ПЗ і модулів. Мережа масштабується вузлами без нових тендерних циклів: додали точку — закрили "діру". Так народжується інфраструктура слуху, що живе роками. Це також прозора економіка: не CAPEX, а передбачуваний OPEX; SLA на час реакції; аналітика подій як сервіс. Для міста важлива гнучкість: тимчасове покриття під масові заходи, швидкий перенос вузлів, зростання мережі без перепроєктування. Саме так масові технології приживаються без зайвої бюрократії.

Майбутнє акустичних систем і сенсорики на краю (Edge AI)

Великі платформи поступляться місцем мобільним групам і роєм малих БпЛА. Комунікації та логістика частіше підуть під землю, де GPS і радіозв’язок безсилі. Там переможе сенсорика на краю: вузли обмінюються ознаками, гасять фон і "чують" далі за людину. Сьогодні ми впевнено тримаємо близько кілометра; завтра — більше завдяки кооперації та кращим моделям. Наступний приріст ефективності буде саме тут.

Антидрон-детекція як новий стандарт міської безпеки

Антидрон‑детекція стане міською нормою. Не через моду — через економіку й безпеку. Пасивні, розумні та доступні вузли дають містам стійкість без страхів і надлишкових бюджетів. Камери колись теж здавалися зайвими. Тепер це фон. Наступним фоном стане акустичний захист від дронів.