Готують план релокації та відмовляються від розширення: як реагує бізнес в Україні на новини про можливе вторгнення РФ

Українські компанії складають плани евакуації і проводять роз’яснювальні бесіди з працівниками. Пояснюють, що робити у випадку надзвичайної ситуації. Представники середнього і малого бізнесу бояться розширюватися, створювати філіали, не хочуть ризикувати своїми грошима. Інша ж частина українських підприємців взагалі вирішила тимчасово поставити свій бізнес на паузу. Крім того, відсутність безпечного та спокійного середовища для ведення бізнесу відлякує іноземних інвесторів.

Як діятимуть українські підприємці у разі повномасштабної війни, чи є план "Б" у представників бізнесу та в яких сферах почалася справжня криза – дізнавалося Новини.LIVE.

IT-бізнес

Незважаючи на відсутність паніки, деякі українські компанії терміново взялися за розробку правил на випадок повномасштабної війни. Наприклад, одесит Кирило Сербін, який працює в IT-компанії, розповів, що у них на роботі вже двічі проводили збори і наради, де ухвалювались рішення, як саме реагувати на будь-який розвиток подій. Однак компанія продовжить працювати на території України навіть у разі вторгнення РФ.

"У нас працює спеціальна кризова команда, фахівці моніторять ситуацію, розглядають різні сценарії, вибудовують алгоритм дій. Тому всі спокійно працюють, як і раніше: хтось віддалено з інших міст і навіть країн, хтось сидить в офісі", – каже хлопець.

А ось в іншій IT-компанії під назвою Intellias зараз активно працюють над BCP (Business Continuity Plan, план неперервності бізнесу). Все для того, щоб убезпечити свою команду і виконати всі зобов'язання перед клієнтами.

"Цей план включатиме можливість релокації (переїзд компанії в інше місце у випадку НС, – ред.) працівників і працівниць на випадок військової агресії в більш безпечні регіони України або навіть за кордон. Робоча група регулярно відстежує ситуацію й ухвалює необхідні рішення", – кажуть у Intellias.

До слова, план неперервності бізнесу передбачає кілька рівнів безпеки:

• зелений (жодних проблем немає);
• помаранчевий (є помірна загроза);
• жовтий (низька небезпека);
• червоний (високий рівень небезпеки).

В грудні віцепрезидент компанії "GlobalLogic Україна" зі стратегії та технологій Андрій Яворський також публічно заявив, як діятиме компанія у разі військового конфлікту. За його словами, їх офіси ще з 2014 року оснащені дизельними генераторами. Тому у разі атаки на енергомережі люди без перебоїв зможуть працювати в офісах. Також він зазначав, що в разі екстреної ситуації людей зможуть вивезти до філій компанії в інших країнах.

Продаж та інвестування

Свій план мають і представники великих торговельних мереж, офіси яких розташовані по всій території України.

"Я впевнений, що однією з головних цілей ворога є паніка, яка здатна зупинити багатомільйонну Україну, обвалити гривню та буквально паралізувати українців. У цих обставинах я вважаю за необхідне продовжувати робити свою справу. Працювати, зберігати робочі місця та бадьорість духу, підтримувати сім'ю та команду. Тому, попри все, ми продовжуємо інвестувати в Україну: будуємо нові магазини, розвиваємо складську та IT-інфраструктуру, ми нікого не скорочуємо, навпаки – набираємо, як і планували, нових членів команди і нічого не ставимо на паузу. Ми рухаємось вперед, як би не хотілося комусь, щоб ми зараз зупинилися", – написав на своїй сторінці у соцмережі співзасновник та співвласник онлайн-магазину Rozetka.ua Владислав Чечеткін.

Такої ж думки і засновник інвестиційної холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький.

"Я вже давно ухвалив для себе рішення не мати справу з політикою, тому говорю виключно як підприємець. Загрози повномасштабної війни невиправдані. Я і вся моя сім'я залишаємось в Україні, продовжуємо жити звичним життям і не плануємо виїжджати за кордон. Вся моя команда також залишається в країні, ми продовжуємо працювати, створювати цінність та інвестувати в Україну. Зараз це найкраще, що кожен із нас може зробити для країни. Оскільки страх наростає та паралізує всі процеси, важливо розуміти, що паніка негативно позначається насамперед на нас самих, на здоров'ї та на нашій економіці. Поки що це найреальніша загроза", – каже Хмельницький. 

Представники великого бізнесу додають, що найкращий вихід з кризових ситуацій – це хороший план. Готовий алгоритм дій знімає хвилювання перед невизначеністю, а в моменти критичних ситуацій дозволяє швидше діяти, не робити дурниць та менше хвилюватися.

Ринок нерухомості

Продаж житла і комерційних приміщень призупинився на тлі проходження стресового періоду. Квартири тимчасово не продаються як в новобудовах, так і на вторинному ринку.

"Зараз у нас кількість угод мінімальна. За цей місяць наша компанія продала не більше 4 квартир в Одесі, в той час як у вересні чи жовтні ми укладали по 20-30 угод за місяць. Деякі власники відкликали свої пропозиції щодо продажу. Вони вважають, що зараз ніхто гідно не оцінить їхні об'єкти, а вони хотіли б продати їх дорожче. Водночас інвестори відклали свої плани з інвестування до моменту зниження напруженості у відносинах з РФ", – каже працівниця агенції нерухомості в Одесі Катерина Волченко.

Через відсутність угод рієлтори отримують меншу заробітну плату, тому вигадують альтернативні способи заробітку.

"Раніше я займалася пошуком житла лише в одному районі міста – у центральному. Зараз я розширила територію пошуку і працюю по всіх районах, щоб вийти на свою колишню зарплату. Цілими днями їжджу на громадському транспорті по всьому місту на покази житла", – розповіла жінка.

Однак зовсім інша ситуація зараз на Західній Україні. Ринок нерухомості підскочив, агентства отримують все більше дзвінків від жителів інших міст. Львівську область, Закарпаття і Прикарпаття люди вважають більш безпечним місцем, де можна пересидіти війну.

Кафе і ресторани

Власники кав’ярень і маленьких кафе також не панікують і не реагують на так звану інформаційну ескалацію. Проте плани розширюватися поки відкладають. Наприклад, підприємець Олег Стиро, який має мережу кав’ярень у Києві, відтермінував відкриття шостої "точки" з продажу кави та хот-догів. Каже, боїться втратити свої гроші. Але всі інші кав’ярні продовжують роботу в колишньому режимі.

"За останні кілька місяців ми навчилися працювати під час кризи та правильно розставляти пріоритети (йдеться про локдаун, – ред.). Ми не зупинили жодний зі своїх проєктів і навіть збираємо та опрацьовуємо ідеї для нових стартапів, але втілювати свої задуми будемо трохи пізніше", – поділився бізнесмен.

Натомість середній сегмент і сегмент вище середнього в ресторанному бізнесі почуваються непогано: менеджмент від нижньої до вищої ланки має достатній рівень зарплат, щоб ходити до закладів. Загалом можна сказати, що виторги у середньому сегменті залишилися тими самими. Крім того, власники кафе і ресторанів кажуть, що дозволяють брати відпустки тим, хто збирається покинути місто, але тільки за власний рахунок.

Заробити на стресі українців

Війна війною, а бізнес за розкладом. Під таким гаслом живе Ізраїль уже кілька десятків років та 8 років – Україна. За словами експертки з досліджень бізнес-процесів Вікторії Пасечник, бізнес під час війни вести можна і потрібно. Ба більше, на війні ще й заробити можна, причому більше ніж коли-небудь.

"Хто хоч трохи цікавиться темою корупції – знає, скільки сколотили на українській війні. Потім заробляли і продовжують заробляти на коронавірусі. Поки нервові тітки збирають "тривожні валізки" – підприємці вже продають готові валізки, щоб заощадити час людей. Найкращий заробіток на війні – продажі того, що актуально для населення у такий непростий час", – каже фахівчиня.

Отже, що можна продавати, коли в країні нагнітають паніку новинами про можливість розгортання повномасштабної війни:

• зброю, причому будь-яку – від ножа до міномета;
• сигарети та алкоголь;
• консерви і воду;
• військовий одяг та аксесуари (каски, натільні чохли для ножів, броники тощо);
• ліки, особливо знеболювальні та антибактеріальні (від зеленки та бинту до уколу адреналіну у серце);
• мило та інші засоби з дезактиваційними речовинами.

За результатами дослідження, яке провів експерт з корпоративної безпеки Сергій Погребной, готується до війни лише 30% респондентів, а 70% бізнесу – ні. Звичайно, така відповідь може бути викликана різними причинами.

"За 8 років військових дій більшість бізнесу вже підготувалася. Або бізнес настільки вже звик до ситуації, що при появі інформації про ймовірну повномасштабну війну, він просто не реагує, вважаючи таку війну менш ймовірною у порівнянні з тими військовими діями, які вже йдуть на нашій території. Наприклад, навесні, коли ми спостерігали таку саму ескалацію біля наших кордонів, запити до нас на ймовірну евакуацію топменеджменту та підготовку бізнесу до війни обчислювалися десятками, зараз бізнес практично не відреагував. Буквально кілька запитів виявили відсутність реального хвилювання", – каже фахівець.

Отже, перспективи розвитку бізнесу на українському ринку зараз є туманними. Проблема переважно в тому, що незрозуміло, що буде завтра. Ми знаходимося під постійною загрозою військового вторгнення, а в такому середовищі бізнес не може будувати плани та розвиватися. Проте це не заважає підприємцям продовжувати жити і працювати, як раніше.