"Російські ватники воювати не будуть": Фейгін про поразку Кремля, мирні переговори та удар по Краматорську

Фейгін розповів про поразку Кремля, війну в Україні, Кадирова та окупацію Херсона

Російська влада починає готувати громадську думку до величезних втрат збройних сил, яких вони зазнали на війні в Україні. Також не виключено, що у кремлі прагнуть підписати з Україною якусь угоду і до цього теж треба готувати внутрішню аудиторію. Крім цього, москва намагається і далі наступати на сході України і продовжує вбивати мирне населення.

Навіщо і яку мету переслідує путінський режим - в інтерв'ю Новини.LIVE розповів російський опозиціонер Марк Фейгін

Читайте також:

- дмитро пєсков вперше визнав: Росія зазнала величезних втрат на війні в Україні. Чому він це зробив?

– Тут є два пояснення. Є якась позиція Кремля, що змінилася, щодо ходу бойових дій, можливості мирних домовленостей тощо. В цьому сенсі визнання втрат - сигнал для внутрішнього споживача. Громадську думку потрібно готувати до того, що втрат буде ще більше.

Друге - це зондування. Визнання втрат, необхідність укладання мирних домовленостей - це також спроба підготувати громадську думку до того, що війну треба завершувати.

Особисто я схиляюся до того, що є місце і для першого, і для другого. З одного боку може бути таке, що зондується ґрунт: як суспільство сприйме можливість переговорів. А друге – якщо російській армії не вдасться якось суттєво просунутися на сході та півдні України, та показати результат, який можна було б продати для внутрішнього вживання до 9 травня, наприклад. А це є ключова дата. Тоді в крайньому випадку, є можливість відкотити назад у вигляді переговорів та згоду на якийсь статус-кво на той момент.

Безумовно, це теж буде сприйнято як поразка, але треба зрозуміти, як саме підготувати громадську думку всередині Росії до того, що операція не вдалася.

- Паралельно з цим, росіяни вдарили Точкою-У по залізничному вокзалу в Краматорську. Загинуло 50 цивільних, діти, більше сотні поранено. Люди намагалися евакуюватися подалі від війни і росіяни про це знали.

- Вони дійсно перекинули сил і частини з північного напрямку і кинули їх саме в зону ООС. Можливо, ми ще десь на півдні побачимо якийсь рух. У цьому немає сумнівів. Москві потрібні вищі переговорні позиції.

Питання в іншому – а як далеко вони зможуть просунутися? До Києва вони вже не дійдуть – у кращому разі зможуть вийти лише на кордон Донецької та Луганської областей разом з Маріуполем. Так, це можливо, але ціною неймовірних втрат. А потім за пару-трійку років знову підуть в атаку.

- А що із Херсоном?

– У рамках цієї логіки вони можуть і Херсон залишити. Цьому регіону буде несолодко в окупації. Але я не впевнений, що Москва має сили його серйозно утримувати. А ось у частині Донецької та Луганської областей, так, просунутися можуть. Це у мене великих сумнівів не викликає.

Але і ЗСУ простіше боротися на двох напрямках, ніж щонайменше на п'ятьох.

– Як на такий поворот Москви відреагує російське суспільство, яке готували до великої перемоги в Україні?

- Звісно, негативно. Адже з початку 24 лютого питання йшло про денацифікацію та демілітаризацію всієї України. Але навіть якщо суспільство буде налаштоване негативно, які у нього є можливості вплинути на політику влади? Жодних. У них ніхто нічого не питає.

Невдоволення будуть, ну і що? Хто воюватиме? Весь цей ватний радикадизм далі за комп'ютер не піде. Ніхто не вишиковується в чергу гинути. Немає такого ентузіазму, провінція досить байдужа до цього. Черги у військкоматах? Та кому це треба?

- Михайло Подоляк заявляє про певні розбіжності в російській еліті по Україні. Наскільки вони сильні?

- Звісно, вони є. Пєсков заявляє одне, як тут все це відразу спростовує кадиров. Причому публічно. Він та мединського торпедує. А кадиров же в особливому становищі. Його ж заохочують – кілька днів тому дали звання генерала-лейтенанта. А за що? За те, що він публічно критикує найвищих посадових осіб? Це означає, комусь це треба.

І у ФСБ, і в армії є такі, хто хотів би цього кадирова підсмажити на повільному вогні, запевняю вас. Безперечно, вони незадоволені таким впливом. Інше питання - до чого це все веде і чия візьме гору - радикалів-яструбів чи поміркованих?