"Соняшник від Японії": студентка Аріса Ямазакі започаткувала проєкт на підтримку України

Інтерв'ю з японкою, що допомагає Україні
Студентка з Токіо започаткувала проєкт для розповсюдження інформації про війну в Україні серед японців

"Підтримка надасть наснаги, адже найстрашніше — це байдужість" — так вважає волонтерка з Японії Аріса Ямазакі. Щоб якомога більше японців дізналися про війну в Україні, студентка Токійського університету започаткувала у соцмережах проєкт #SunflowerFromJapan, який стрімко набув популярності. Новини.LIVE розпитало в дівчини про її спогади з подорожі до Києва, чому вона так палко підтримує Україну та як до проєкту ставляться місцеві. 

Японці започаткували проект #SunflowerFromJapan

Читайте також:

Як з’явилася ідея проєкту і чому саме соняшник від Японії?

— Мене надихнув на створення проєкту хлопець з України, який навчається в японському університеті. Він сказав, що найстрашніше — це байдужість. Тож ми об'єдналися з друзями і стали думати, що можемо зробити для України. Вирішили використати яскравий образ соняшника — вашої національної квітки.

Щоб взяти участь у проєкт, потрібно намалювати соняшник і поділитися цим малюнком у соціальних мережах (Facebook, Instagram, Twitter тощо), додавши хештеги: #PrayForUkraine та #SunflowerFromJapan

Багато японців, від маленьких дітей до людей похилого віку, занепокоєні тим, що зараз відбувається в Україні, і моляться за мир. Ми започаткували #SunflowerFromJapan, щоб донести цю молитву до України. Люди публікують фото і малюнки соняшника в соцмережах з хештегами. І я сподіваюся, що українці відчують трохи тепла, коли дізнаються, як багато японців вболівають за вашу країну.

Чи активно японці долучаються до акції?

— Дуже активна молодь, яка користується соцмережами. А ще багато соняхів запостили у школах, дитячих садках та будинках для людей похилого віку. Про наш проєкт розповідали на японському телебаченні та писали у газетах.

Японці започаткували проект #SunflowerFromJapan

Що знали японці про Україну до війни і як змінилася ситуація зараз?

— Знали, що українські жінки дуже гарні. Знали футболіста Шевченка. Тепер знають Президента Зеленського. З часів Другої світової в Японії не було жодної війни, тому тут шоковані звірствами росії. Думаю, після перемоги України багато японців захочуть відвідати вашу країну.

Як Японія підтримує Україну?

— До 30 липня до Японії прибуло понад 1600 біженців з України. Їм видали річний дозвіл на проживання. Діти відвідують садочки та школи, дорослі можуть працювати. Багато шкіл японської мови пропонують безкоштовне навчання. Надають і безплатне житло. За інформацією посольства України в Японії, лише до 7 березня 150 тисяч людей пожертвували 4 млрд єн.

Люди публікують фото і малюнки соняшника в соцмережах

Розкажи про свої думки й почуття, коли ти дізналася, що в Україні почалася війна?

— 24 лютого я була у Токіо на стажуванні в УВКБ ООН. Під час перерви побачила у соцмережі новини про вторгнення росії. Я одразу відправила усім свої знайомим з України СМС: "Як ви?"

Давно маєш друзів в Україні? Як познайомилися?

— Я навчалася на підготовчому факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка із серпня 2019 року до липня 2020 року. Майже рік жила в українській родині, знайомилася з вашою культурою і традиціями. Пригадую, як на Великдень ми разом пекли паску та фарбували крашанки. Мені дуже сподобалися ваші національні страви, особливо борщ. А ще я в захваті від українців — це дуже добрі, щирі та дружні люди.

Волонтерка з Японії Аріса Ямазакі

Чим тобі запам’ятався Київ?

— Саме під час мого перебування в Україні почалася пандемія коронавірусу. Заняття в університеті відбувалися онлайн, тож я багато часу проводила з моєю українською родиною. А ще гуляла із собакою Кеті вздовж Дніпра на Оболоні. Це моє улюблене місце.

Була ще в якихось українських містах?

— Я їздила до Львова на Різдво. У Японії кажуть, що Львів — це скринька з коштовностями Європи, і я зрозуміла, чому саме так. Гарна архітектура, різдвяні прикраси, запах кави та смачного шоколаду створювали неймовірну атмосферу. Я обов'язково приїду до України знову, коли це буде можливо і безпечно.