"За Торою зі злом не можна миритися": головний рабин України — про війну та хто стане переможцем

Головний рабин України – про війну та хто стане переможцем

Єврейська громада України — одна з найбільших у світі. Вона налічує понад 100 тисяч людей і за кількістю посідає дев'яте місце у світі й третє в Європі.

Тора, як і Біблія для християн, має пояснення того, що і чому відбувається в нашому суспільстві та як це все пережити й подолати.

Читайте також:

Про те, як живе єврейська громада з початку повномасштабного російського вторгнення, яку допомогу надає Ізраїль та як Тора пояснює війну, в інтерв'ю Новини.LIVE розповів головний рабин України Моше Реувен Асман.

Тора, має пояснення того, що і чому відбувається

Росіяни обстрілювали всіх, хто виїжджав

— Розкажіть, як для вас почався лютневий наступ росіян? Де ви були цього дня і що вирішили робити?

— Цього дня я був у містечку Анатевка, що біля Києва, неподалік Гореничів і Білогородки. Це поселення створили для біженців з Донецька і Луганська 2015 року. Я був із дітьми та внуками. Містечко опинилося в епіцентрі вибухів. Перші дні було дуже складно. Проте я розумів, що війна почнеться, і був готовий.

— Чому ви думали, що розпочнеться війна?

— Багато країн рекомендували покинути територію України своїм громадянам, посольства зачинялись або переїжджали в інші регіони. Хоча я, як і всі, не вірив в це до останнього.

Нас врятувало те, що перед початком війни ми закупили багато продуктів. Щодня через нас проходило близько 800 біженців. Ми всім намагалися допомогти, нагодувати, втішити.

Спочатку росіяни обстрілювали всіх, хто виїжджав. Потім нам допомогла поліція: вони створили коридори й охороняли їх, і так ми змогли евакуювати десятки тисяч українців.

— Скільки загалом вдалося евакуювати людей?

— Це десятки тисяч з усієї України. Наприклад, люди виїжджали з Чернігова, де ховались в підвалах без електрики, тепла та води. Ми тут в синагозі їх годували, люди відпочивали, і далі ми їх відправляли за кордон.

В синагозі годували біженців

— Які перші думки були, коли ви дізналися про війну?

— Дивлюсь — російські танки йдуть. Це був психологічний удар, мені здавалося, що я уві сні.

— Які історії особливо запам’ятались?

— Телефонує мені донецький рабин (зараз він уже виїхав) і каже, що його секретарка з чоловіком доїхали до житомирської траси, російські танки почали в них стріляти. Влучили в машини, які їхали попереду, вони звернули й почали тікати, сховались в якомусь підвалі. Жінка відправила нам своє місце локації, навіть не знаючи, де вони самі перебувають. Ми визначили, що це село Копилів у Бучанському районі. Через кілька днів їм дивом вдалося виїхати. Я молився за них, бо не знав, чим допомогти.

Телефонували також з окупованих територій, питали, що робити. У когось не було транспорту, не могли виїхати. Я намагався врятувати людей, якось навіть надіслав свій мікроавтобус з одним безстрашним водієм. Його обстріляли, але він зміг вивезти декількох поранених.

В Ірпені був приватний дитячий будинок, яким опікувалася єврейська громада. Молода родина жила і виховувала близько 20 дітей. Чоловік просто дивом зміг їх врятувати. Посадив усіх дітей в мікроавтобус і під кулями вивіз. Потім через Європу вони виїхали до Ізраїля.

До речі, в Бучі загинув єврейський журналіст Зореслав Замойський, його розстріляли.

В Бучі загинув єврейський журналіст Зореслав Замойський

Як живе єврейська громада під час війни

— Як працюють зараз синагоги? Чи мають зв'язок з окупованими територіями?

— В Україні всі працюють, на окупованих територіях ситуація дуже складна. В Херсоні є наша синагога, я навіть не телефоную туди, щоб не наражати рабина на небезпеку. Більше нічого не можу сказати.

— Чи підраховували збитки, які завдала країна-агресор єврейській громаді?

— Ми не рахували. Повністю зруйнували дві синагоги в Маріуполі. В Чорткові впала стеля в синагозі, тільки нещодавно держава її реставрувала. До цього стояла 400 років, а чотири ракети не витримала. В Харкові теж зруйнована синагога, в стелю влучила ракета, вікна вибиті. Дробицький Яр, Бабин Яр також були обстріляні. Багато єврейських кладовищ зруйновано.

— Громада в Україні зменшилась чи збільшилась? Були випадки, коли люди приходили в синагогу і ставали віруючими?

— Громада в рази зменшилась, але є нові люди, які прийшли. Я думаю, що війна кришталізує людей і відкриває хороші якості. Раніше приходили тисячі, зараз — сотні. Ось нещодавно ми повернули курси читання Тори для людей похилого віку.

В Синагогу повернули курси читання Тори для людей похилого віку

— З єврейською громадою в росії як спілкуєтеся?

— Там залізна завіса. Багато людей бояться говорити. Рабин москви склав повноваження і виїхав з країни. З головним рабином росії я не спілкувався.

На початку повномасштабного вторгнення я звернувся до російських людей ісказав: "Хто не намагається зупинити війну — той є її співучасником"

Я звертався до міжнародної спільноти й попереджав, аби всі, хто можуть, покидали територію росії, бо може прийти такий час, коли, як у Радянському Союзі, виїхати буде неможливо, може бути пізно.

Як українцям допомагає Ізраїль

— Яку допомогу надав нам Ізраїль? Ви їздили домовлятися про передачу Україні системи захисту "Залізний купол". Чи вдалося досягти якоїсь домовленості?

— Міністр оборони пан Резніков нещодавно зазначив, що цей "купол" не годиться. Потрібні інші ППО. Я намагався просити будь-яку допомогу. Минулого тижня Ізраїль надав півтори тисячі касок, півторитисячі жилетів. Українським військовим таких речей не вистачає, і вони також рятують життя.

Ізраїль надав півтори тисячі касок, півторитисячі жилетів.

Також є два госпіталі, яким допомагає єврейська громада. З Ізраїлю ми привезли декілька тисяч рюкзаків парамедичної допомоги. Зараз до України прямує очисна система для води, розроблена спеціально для Миколаєва.

— Скільки євреїв служать у ЗСУ?

— Я не можу надавати таку інформацію. Я не знаю. Але є такі, ми їм теж допомагаємо.

Кожен має бути на своєму посту, навіть коли важко

— У вас 11 дітей та 20 онуків Чи планували ви виїхати за кордон у більш безпечне місце?

— Я відправив сім’ю за кордон, хоча перші два тижні родина була зі мною в Анатевці. Коли бачив своїх маленьких дітей, не міг їсти і працювати. У нас не було бомбосховища, було дуже небезпечно, я сильно нервував. Коли зміг їх вивезти, тоді вже видихнув.

— Чому не поїхали із сім’єю?

— Я вважаю що це — "зірковий час", тобто людина має бути на своєму посту не тільки коли добре, а й коли важко і люди потребують твоєї допомоги. Мене в соціальних мережах переважно українці дивляться. Тому що моральна допомога потрібна не менше, ніж матеріальна.

Я коли побачив, що потрібен не тільки єврейській громаді, а й українцям, зрозумів, що не можу полишити все

— Як саме ви морально допомагаєте?

— У своєму блозі я говорю прості речі — вселяю надію. Важливо зрозуміти, що не потрібно падати духом, впадати в депресію. Треба вірити в Бога, любити один одного, розповсюджувати світло, робити добрі справи.

Не потрібно падати духом, впадати в депресію

Своїм прикладом намагаюсь це показати. Так, останні два тижні ми забезпечуємо військові госпіталі кондиціонерами. Якось відвідав один, і там температура в палаті була 35 градусів. Солдатам не тільки не комфортно, а й рани погано загоюються за такої температури. Вже понад десять лікарень ми забезпечили кондиціонерами по всій Україні.

— Чи знаєте ви про розлучення через те, що сім’ї вимушено живуть не разом? Як подолати непорозуміння в сімейній парі?

— У нас таких ситуацій нема, хоча жінкам важко за кордоном. Моя дружина дуже хоче повернутись, вже приїздила декілька разів. Остаточно повертатись разом з дітьми я поки не дозволяю. Вона дуже складно це сприймає.

Через війну люди переживають поствійськовий синдром, тому є потреба в психологічній реабілітації. Треба давати надію та віру в світле життя.

Через війну люди переживають поствійськовий синдром

— Заразом є подружжя, які ще більше зближаються. На вашу думку, чи варто у війну, наприклад, вагітніти? Треба продовжувати рід за будь-яку ціну чи, навпаки, варто почекати?

— Тора каже, не варто вагітніти в часи війни, окупації чи якщо потрапили у концтабір. Якщо це війна така, як на заході країни, то, звісно, можна. Але якщо це Луганщина чи Донеччина, то краще почекати. Звісно, кожний випадок індивідуальний. Аборти робити не можна у будь-якому випадку.

Святе письмо про гріх у час війни

— Як Тора пояснює виникнення війни?

— Перше вбивство в Торі — коли Каїн вбив Авеля. Він зробив це через заздрість. Будь-яка війна починається з вини якогось правителя чи групи правителів, які починають чи то заздрити, чи вбачати економічні інтереси, чи хочуть собі підняти рейтинг.

У війни немає переможця, бо всі страждають, батьки втрачають дітей чи діти батьків по обидві сторони

Тора каже, як потрібно поводитися воїнам. Наприклад, є одна історія, що коли почалась війна, той, хто перший рік одружений, хто посадив виноградник, хто побудував дім, кому страшно, той виходив зі строю і йшов додому. Тому що такі люди не про війну будуть думати, а про дружину чи будинок. Тора говорить, хто залишився в строю — всі герої, це мотивовані люди. Перемагає не чисельність. Радянська і російська практика — це закидати трупами, брати кількістю. Там немає цінності людського життя.

Тому Святе Письмо каже, що військо має бути з-поміж праведників. Як приклад — військо Царя Давида. Воно було маленьке, але перемагало всіх.

І ми всі в цьому переконались. Російська армія— одна з найбільших у світі, але не може нічого, тому що українці вмотивованіші.

— Хто має виграти війну за Святим Письмом?

"Виграє не великий і кучний, а маленький і спритний". За Торою дуже важлива єдність. Ми бачимо, росія об'єднала Україну. Ця єдність дуже важлива: готовність, самопожертва, люди не думають про себе, вони піклуються про інших.

Виграє не великий і кучний, а маленькийі спритні

— Як Тора трактує гріх?

— За Торою зі злом не можна миритися. Є таке поняття, як "самооборона". Якщо за тобою женеться людина з каменем, і зрозуміло, що вона хоче тебе вбити, ти маєш її вбити першим і врятувати собі життя. Це твій обов’язок.

Україна захищає себе. Тут гріха ніякого немає, тому що гріх — це вбити умисно. Захист — це не гріх

За Торою, якщо вбивство умисне і є докази, то покарання — смертна кара. Коли людина вбила неумисно, то теж понесе певне покарання, але не таке суворе. До прикладу, якщо хтось рубав ліс і випадково щось відлетіло і вбило іншу людину, то він теж буде нести покарання.

— Ексгумацію можна проводити в часи війни за Святим Письмом?

— Взагалі заборонено турбувати душу, але в окремих випадках дозволяється. Якщо важлива причина — можна.

— Чи вважається гріхом для віруючого єврея, якщо він порушить "правильне" харчування?

— Якщо є небезпека для життя, він може вживати будь-яку їжу. Під час війни змінюються закони. Наприклад, в Шабат у суботу не можна розмовляти телефоном. На початку війни, коли була небезпека, я сам не випускав телефон з рук, тому що люди дзвонили щохвилини.

Під час війни змінюються закони релігії

— Як правильно молитися? Ваші особисті поради.

— Молитва має завжди йти від чистого серця. Якщо людина молиться без серця, то це як тіло без душі. Є сім універсальних заповідей юдаїзму для всього людства. Також варто читати Псалми. Їх 150, і вони дуже сильно діють.

Фото: Олександр Гончаров